Оле́на Сергі́ївна Весніна́ (*1 серпня 1986, Львів, Українська РСР) — російська професійна тенісистка, заслужений майстер спорту Росії, олімпійська чемпіонка (2016 рік у парі з Катериною Макаровою), переможниця трьох турнірів Великого шолома в парному розряді (Roland Garros-2013, US Open-2014, Wimbledon-2017) і одного турніру в міксті (Australian Open-2016); дев'ятикратна фіналістка турнірів Великого шолома (шість разів — у жіночому парному розряді і тричі — в міксті); переможниця Підсумкового турніру WTA (2016) в парному розряді; переможниця 19 турнірів WTA (з них три в одиночному розряді); колишня третя ракетка світу в парному розряді; двократна переможниця Кубка Федерації (2007-08) в складі збірної Росії, перша ракетка світу в парній грі. Підтримала війну Росії проти України - ставила лайки і репостила публікації, що пропагували повномасштабне вторгнення Росії в Україну .

Загальна інформація Батьків Олени звати Сергій (супроводжує доньку на змаганнях) та Ірина (працює вчителем). У уродженки Львова також є молодший брат — Дмитро — свого часу також пробував себе на шляху до професійного тенісу.Профіль Дмитра Весніна на сайті ITF

Перші кроки в тенісі Весніна зробила в 7 років в ДЮСШ в Сочі.

Улюбленими покриттями називає ґрунт і хард. Серед тенісних кумирів виділяє Мартіну Хінгіс.

Спортивна кар'єра

Початок Юніорська кар'єра Олени включила в себе кілька перемог на відносно значущих результатів: у 2002 році 16-річна тенісистка, в парі із співвітчизницею Алісою Клейбановою виграє престижний Кубок Озерова.Результати Кубка Озерова 2002, itftennis.com, а через кілька місяців у складі національної збірної, доходить до фіналу юніорського Кубка Федерації. Через рік Весніна непогано проводить Чемпіонат Європи, діставшись до півфіналу одиночного турніру і зігравши у фіналі в парах.Результати чемпіонату Європи серед юніорів 2003, itftennis.com

Кар'єра росіянки в юніорському турі завершується влітку 2004 року. На своєму першому і останньому турнірі Великого шолому в цій віковій групі вона доходить до чвертьфіналу одиночного турніру, де поступається майбутній чемпіонці — болгарці Сесіль Каратанчевій. Нечасті ігри в змаганнях юніорського туру не дозволяють добитися скільки-небудь високих позицій в місцевому рейтингу.

Перші роки дорослої кар'єри До 2002 року відносяться і перші турніри в дорослому турі: Олена провела кілька 10-тисячників в Єгипті, вигравши на них свої перші матчі. Через рік, чотири рази дійшовши до фіналів змагань жіночого туру ITF, Весніна вперше піднімається до трьохсот провідних тенісисток світу. У 2004 році продовжити значно підніматися по рейтингових сходах не вдається, але в кінці листопада росіянці вдається вперше в кар'єрі пробитися в основу турніру WTA — у Квебеку.

Паралельно з успіхами в одиночних турнірах позначаються непогані перспективи і в парі — в цей час Весніна шість разів доходить до фіналів турнірів жіночого туру ITF і шість разів бере титул.

У 2005 році росіянці вдається вийти на новий рівень — серія успішних турнірів під час європейської ґрунтової серії дозволяє Олені в липні — перед турніром в Палермо — увійти до числа двохсот найсильніших тенісисток світу, а півтора місяця потому дебютувати на дорослому турнірі Великого шолому: у США. До кінця сезону Весніна здобуває ще кілька чвертьфіналів і півфіналів і до початку нового року улаштовується на 106-му рядку одиночного рейтингу. У цьому ж сезоні здобуті перші перемоги над гравцями Top100 — в Лінці обіграна Еммануель Гальярді, а у Квебеку — Софія Арвідссон.

2005 рік стає дуже вдалим і в парному розряді — Олена в парі із співвітчизницею Анастасією Родіоновою перемагає на все тому ж зальному турнірі у Квебеку.

На початку 2006 року Весніна в черговий раз здійснює якісний ривок у свої результати: на своєму дебютному турнірі Великого шолому в основній сітці — в Австралії — вона користується сприятливою сіткою і проривається до четвертого кола турніру, де поступається співвітчизниці Надії Петровій. Зароблених очок вистачає на те, щоб відіграти в рейтингу більше двадцяти позицій і вперше піднятися на 74-й рядок одиночного рейтингу.

Надалі Олена добивається третіх кіл на змаганнях в Маямі (і перемоги над 11-ю ракеткою світу Франческою Ск'явоне), Амелії-Айленді і Страсбурзі, що дозволяє їй відіграти в рейтингу ще десяток позицій.

Під час літнього відрізку сезону результати стають більш стабільні: лише один раз на семи турнірах між Roland Garros і US Open Весніна залишає турнір вже після першого кола. Набраних очок вистачає на те, щоб піднятися вже до 44-ї позиції в рейтингу. Серію вдається продовжити і восени, результатом чого стає збереження завойованих раніше позицій і перший в кар'єрі фініш за підсумками сезону в Top50.

Парний сезон також був вельми вдалим — серія стабільних результатів була доповнена двома фіналами турнірів WTA — в Бангалорі навесні і в Пекіні восени, а також виходом у чвертьфінал на Roland Garros. У другій половині року Олена досить продуктивно співпрацювала із співвітчизницею Анною Чакветадзе.

2007-09 Продовжити якісне поліпшення результатів не вдається, але за рахунок періодичних сплесків результатів Весніній вдається без особливих проблем утримуватися в рейтингу в середині першої сотні. Кілька разів росіянка була близькою до виходу в свій перший одиночний фінал змагань WTA: В Форрест-Хіллс її зупиняє Віржіні Раззано, а в Ташкенті — Вікторія Азаренко. У 2008 році Весніна жодного разу не доходить до цієї стадії і трохи здає свої позиції в класифікації.

Знову непоганим був парний рік: серія стабільно якісних виступів дозволила, в якийсь момент, піднятися в Top30 парного рейтингу. Найвдалішою була співпраця з Оленою Ліховцевою, яка принесла їй три фінали змагань WTA. Через рік парні результати ще покращилися: за рахунок титулу в Індіан-Уелсі, фіналу в Амелія-Айленді і півфіналу в Чарльстоні Олена не тільки помітно покращує свої позиції в рейтингу, але й доводить національній федерації необхідність свого включення в заявку на Олімпійські ігри. У другій половині сезону-2008 здобуто ще кілька півфіналів і один фінал. До кінця року Весніна вперше входить у число двадцяти найсильніших парниць світу.

У міжсезоння росіянка починає працювати з новим трениром — в недавньому минулому з одним із найкращих тенісистів Росії Андрієм Чесноковим. Співпраця з самого початку виявляється досить продуктивною: на першому ж спільному турнірі — в Окленді — Олена проривається у фінал, обігравши Кароліну Возняцкі, але поступившись Олені Дементьєвій. Надалі Весніна здобуває ще кілька чверть- і півфіналів і до Roland Garros повертає собі місце серед п'ятдесяти найсильніших тенісисток світу.

Трав'яний сезон приносить повторення найкращого результату на турнірах Великого шолома — на кортах Вімблдону грає в четвертому колі.

У другій половині року росіянка закріплює завоювання першої половини року вийшовши у фінал в Нью-Хейвені і кілька разів діставшись до третіх кіл. За підсумками року вона 24-а ракетка світу.

У парних змаганнях Весніна закріплюється в статусі однієї з найсильніших тенісисток в цьому розряді. На фоні результатів року виділяється ґрунтова серія змагань, проведена з білорускою Вікторією Азаренко — зігравшись на двох турнірах прем'єр-серії дует з колишнього СРСР потім доходить до фіналу на Roland Garros, обігравши по дорозі дві пари китаянок, Олена і Вікторія не знаходять контраргументів у вирішальній зустрічі проти іспанок Вірхінії Руано Паскуаль і Анабель Медіни Гаррігес, взявши у них за матч лише два гейми.

2010 У 2010 році Чесноков поступово припиняє співпрацю з Оленою, що швидко позначається на одиночних результатах росіянки: так на Australian Open починається серія з шести турнірів Великого шолома, де Весніна поступається вже в першому колі. На змаганнях регулярного сезону все виглядає дещо краще, хоча і там росіянка періодично видає тривалі безвиграшні серії. Тим не менш, кілька добре проведених турнірів, що включили в себе один півфінал і два фінали змагань WTA, дозволили Олені завершити рік на 53-му рядку класифікації.

У парних змаганнях третій рік поспіль вдається утримувати місце в Top30 класифікації. Змінивши за рік кілька партнерок, Олена досягла найбільших успіхів у літній період (разом з Вірою Звонарьовою), коли зіграла у фіналі Вімблдону і відзначилася в чвертьфіналі турніру в Монреалі і Нью-Йорку.

У 2010 році Весніна вперше добивається якихось значущих результатів у міксті: в парі з ізраїльтянином Енді Рамом вона виходить у чвертьфінал в Австралії, де поступається майбутнім чемпіоном — дуету Леандер Паєс / Кара Блек.

2011 Результати в одиночному розряді знову стабілізуються на рівні гравця середини першої сотні одиночної класифікації. Найбільш значущий очковий вклад був зроблений росіянкою на двох турнірах прем'єр-категорії — в Чарльстоні і Москві, де Олена дійшла до фіналу і півфіналу, поступившись Кароліні Возняцкі і Домініці Цібулковій відповідно.

У парних турнірах для росіянки починається індійський період: постійною партнеркою в жіночих турнірах стає Саня Мірза, а в міксті компанію їй складає спочатку Магеш Бгупаті, а потім Леандер Паєс.

У жіночій парі Олена і Саня доводять свій потенціал на змаганні в Індіан-Веллсі, де обігравши більшість сильних пар дівчата завойовують свій перший спільний титул. Надалі інтернаціональна пара ще багато разів доходить до вирішальних стадій великих турнірів (в тому числі виходить у фінал на Roland Garros), проте через проблеми з коліном в Мірзи, які позначились ближче до осені та викликали операціюМірза: сьогодні прооперували моє коліно, сподіваюсь скоро повернутись , Чемпионат.com, дівчата не змогли поборотися за вихід до Підсумкового турніру. У відсутності Сані Олена зіграла кілька турнірів з іншими партнерками: найвдалішою стала співпраця з новозеландською хорваткою Мариною Еракович — дівчата перемогли на зальних змаганнях в Лінці.

У міксті найвдаліший період припав на другу половину сезону: на Вімблдоні, разом з Бхупаті, росіянка дістається фіналу, де поступається найкращим на турнірі — Юргену Мельцеру та Іветі Бенешовій; а кілька місяців потому, разом з Паєсом, виходить у півфінал на US Open, де знімається зі змагань через травму партнера.

2012 У міжсезоння Олена розпочинає співпрацю з Андрієм Ольховським. Одиночний сезон починається з чвертьфіналу на змаганнях в Окленді, після чого, на наступних чотирьох турнірах, виграє лише один сет.

У парному розряді все складається куди вдаліше: під час австралазійської серії Саня і Олена доходять до півфіналів у тому ж Окленді і на Australian Open (в Мельбурні вдалося обіграти першу пару світу Реймонд / Губер). Завдяки цим результатами Весніна вперше піднімається на восьмий рядок парного рейтингу. Сезон в міксті починається з фіналу на Australian Open, де Олена і Леандер на вирішальному тай-брейку поступаються парі Маттек-Сендс / Текау.

Під час зимово-весняного хардового сезону пара Мірза / Весніна двічі грає у фіналах змагань асоціації (в Дубаї та Індіан-Веллсі, обидва рази поступаючись парі Губер / Реймонд. Незабаром після початку ґрунтового сезону пара розпадається.

У квітні Олена вирішила припинити співпрацю з Андрієм Ольховським і тренуватися поодинці за допомогою батька. Рішення незабаром виправдовує себе — на початку травня Весніна доходить до першого за рік фіналу одиночного турніру WTA, але знову поступається. З початку ґрунтового сезону новий імпульс отримують виступи в парі — дует з Катериною Макаровою сходу доводить свою конкурентоспроможність, діставшись фіналів великих змагань в Мадриді та Римі. Обидва рази дівчата поступаються парі Сара Еррані / Роберта Вінчі. Напередодні Roland Garros Весніна вперше в кар'єрі піднімається на 7-й рядок парного рейтингу.

2013