Ка́лька ( — «копія») або калькування — вид мовного запозичення, утворення нового фразеологізму, слова або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента. Уперше термін «калька» (від фр. calque — «копія, наслідування») був ужитий на початку ХХ ст. французьким лінгвістом Ш. Баллі, який розумів під ним «слова й вислови, утворені автоматично через механічний переклад, за зразком».
Класифікація Існує декілька видів кальки:
Словотворчі або структурні кальки — поморфемний переклад іншомовного словаОлійник А. Д. Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології: Авт. дис. … к.ф.н. / 10.02.01 — українська мова; Київський національний університет ім. Т.Шевченка. — Київ, 2002. — Науковий керівник к.ф.н. доц. І. О. Голубовська (публікувалось у збірнику «Мова та історія»), напр.: «внутрішньом'язовий» — з (від intra- — «внутрішньо» + muscularis — «м'язовий») «заміщення» — з «надлишок» — з «хмарочос», «хмародряп» — (від Wolken — «хмари» + kratzen — «дерти», «дряпати») «представлений» — (від vor — «перед», stellen — «ставити») «недолік» — «підприємство» — .
Семантичні кальки — запозичення переносного значення слова. Це корінні українські слова, які під впливом слів-відповідників з іншої мови набувають нового значення,Чекалюк В. Короткий Етимологічний словник фразеологічних виразів української мови. Сідней, 1988 напр.: «обмежений» (у значенні «тупий, тупоголовий») — з «обмежений (як про територію, так і про людину)» «уподобання споживачів» — з «насичення попиту» — з «центрист» в значенні «особа, яка має помірні політичні погляди» — з «блискучий» із значенням «надзвичайний, довершений» — з
Фразеологічні кальки — дослівний переклад фразеологізму, напр.: «тут собака заритий» (у значенні «у цьому суть справи») — з «не в своїй тарілці» («не по собі») — з «сліпа покірність» — з «багато галасу з нічого» («багато галасу даремно») — з («багато про нічого»)
Напівкальки — неповний переклад з іншої мови: частина слова або вислову перекладається, а частина залишається без перекладу, напр.: «антитіло» — з «телебачення» — з — «далеко» «гуманність» — з «ф'ючерсна угода» — з «ефект доходу» — з «проковтнути гірку пігулку» (у значенні «мовчки вислухати докір») — з «жовтофіоль» — з (з — «жовта» + — «фіалка»).
Сприйняття Кальки виникають як реакція носіїв мови на різке зростання кількості прямих запозичень. Співвідношення калькованих слів та прямих запозичень у різних мовах різне.
Кальки в українській мові В українській мові існує певна кількість кальок з польської мови: «надихати», «підручник», «посідати», «часопис» ().
Багато кальок з російської з'явилося за радянських часів: «виробничник», «госпрозрахунок», «довгобуд», «доповідач», «колгосп», «ліспромгосп», «місяцехід», «радгосп», «тимчасовик» ().
Останнім часом в українській мові спостерігають вживання терміна «калька» не як буквальний переклад іншомовного терміна, а як пряме невмотивоване запозичення (зокрема, з російської мови)О. О. Тараненко. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) .
Див. також Мовне запозичення Фразеологізм Ідіома
Примітки
Посилання
Вступ до мовознавства Селігей П. О. Лексичне нормування та культуромовні рекомендації очима етимолога (зауваги, роздуми, оцінки) // Мовознавство. — 2024. — № 4. — С. 3–24.
ukr.vitalinguist coverage gaps — публічний реєстр англо-українських смислових пар без атестованих українських відповідників; супутньо — інтегрований сурджик-чек проти кальок (CC BY-SA 4.0).