Воли́нська окру́га (до 15 вересня 1925 року — Жито́мирськаПерейменування округи. У зв'язку з переведенням районування Волині, Президією ВУЦВК'у ухвалено перейменувати Житомирську округу на Волинську з залишенням окружного центра у місті Житомирі // Вісти ВУЦВК: газета. — Харків, 1925 (революції VIII). — № 211 (1500). — 16 вересня. — C. 5.Перейменування Житомирської округи. За постановою президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, Житомірську округу перейменовано на Волинську. Округове місто зберігає свою попередню назву «Житомір». Окрвиконком видав з цього привода відповідного наказа // Радянська Волинь: газета. — Житомир, 1925. — Ч. 225 (350). — 4 жовтня. — С. 1.В Енциклопедії історії України помилково — з 1926 року) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Житомир. Протягом 1924–1930 років межі округи кілька разів змінювалися.
На півночі округа межувала з Коростенською, на сході — з Київською, на півдні — з Бердичівською, а на заході — з Шепетівською округами.
Історія Створена 7 березня 1923 року у складі Волинської губерніїПостанова ВУЦВК № 306 від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Волині». з окружним центром у Житомирі з частини Новоград-Волинського, Житомирського і частини Полонського повіту, в складі 14 районів: Городницький — з Городницької і Сербівської волостей Новгород-Волинського повіту. Пищевський — з волостей: Пищевської і Жолобенської Новгород-Волинського повіту. Новоград-Волинський — з Романовецької, частини Смолдирівської і частини Рогачівської волостей Новгород-Волинського повіту. Баранівський — з волостей: частини Смолдирівської, частини Рогачівської і цілої Баранівської Новгород-Волинського повіту. Пулинський — з волостей Куринської Новгород-Волинського повіту і частини Пулинської Житомирського повіту. Чорняхівський — з частини Пулинської, Чорняхівської і цілої Бежівської волости Житомирського повіту. Іванківський (Левківський) — з частини Чорняхівської і цілої Левківської волости Житомирського повіту. Троянівський — Троянівської і частини П'ятківської волости Житомирського повіту. Чуднівський — з Чуднівської і частини П'ятківськоі волости Житомирського повіту. Миропільський — з Миропільської, і Романівської, Полонського повіту. Любарський — з Ново-Чарторійської, Красносільскої, Лимарської і Мотовилівської волостей Полонського повіту. Янушпольський — з Краснопольскої волости Полонського повіту і Янушпольської і Озадівської волостей Житомирського повіту. Коднянський (Солотвинський) — з Коднянської і Солотвинської волостей Житомирського повіту. Ліквідований 17 червня 1925 рокуПостанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 року «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля». Андрушівський — з Котелянської і Андрушівської волостей, Житомирського повіту.
21 серпня 1924:Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 220 від 21 серпня 1924 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині» Деревицька, Глезненська, Ворушковецька, Гизівшинська, Мартинівська і Вишняківська сільради Полонського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району. Вигнанська, Ожарівська і Мшанецька сільради Старо-Констянтинівського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району. Хутір Омецинський Троянівського району перейшов до складу Чуднівського району. Сколобівська, Івановицька, Старо-Олександрівська, Бабичівська і Гуто-Юстинівська сільради Черняхівського району перейшли до складу Пулинського району. Центр Солотвинського району перенесений з с. Солотвина в м. Кодню, Солотвинський район перейменований на Коднянський район. Троковицька, Некрашенська, Пісчанська і Кам'янська сільради Левківського району перейшли до складу Черняхівського району. с. Бараші Левківського району перейшло до складу Троянівського району. Стовпівська, Красновульська, Волосівська, Колківська, Красносільська і Карповецька сільради Любарського району перейшли до складу Чуднівського району. Привитівська і Печанівська сільради Любарського району перейшли до складу Миропільського району. колонія Журафіно і колонія Поправка Черняхівського району перейшли до складу Троянівського району. село Комарівка Черняхівського району перейшло до складу Фасівського району Коростенської округи. колонія Антонівка Пищівського району перейшла до складу Судилківського району Шепетівської округи.
13 березня 1925:Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 96 від 13 березня 1925 року «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною і Волинню» Радомисельський і Коростишівський райони ліквідованої Малинської округи приєднані до Житомирської округи. Ставищенський район Малинської округи розформований з приєднанням: Білківської, Забілочанської, Комарівської, Кочерівської, Неграбівської, Поташнянської, Раєвської і Раковицької сільрад до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи; Царівської сільради до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи. Придубівська сільрада, а також с. 1-й і 2-й Волнянський хутір і колонії Радівка, Тавбівка і Юзефівка Брусилівського району Білоцерківської округи перечислені до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи с. Перемижжя, Журавлінка і Костанівська з хутором Салдацьким Коростишівського району перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи. Забілотянська, Котівська і Пилиновицька сільради Потіївського району ліквідованої Малинської округи перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.
28 квітня 1925 року в Житомирській окрузі утворені польські Ново-Заводська, Кошелівська і Довбишанська та німецька Андріївська сільрадиПостанова ВУЦВК № 394 від 28 квітня 1925 року «Про відокремлення національних сільрад на Волині».
17 червня 1925: Любарський, Янушпольський, Андрушівський (у складі сільрад: Андрушівської, Гардищінської, Гальчинської, Котівської, Нехворощанської, Миньковецької, Павелківської і Криловської) і Чуднівський (у складі сільрад: Серяківської, Бездер, Ставки, Дриглівської, Дітківської, Сербинівської, Дубищинської, Старо-Чуднівської, Ново-Чуднівської, Корочінської, Ольшанської, Княжинської, Тютюнницької, Бабушкінської, М.-Коровинецької, Столпівської, Красновульківської, Красносільської, Колківської, Волосівської і Карповицької) райони Житомирської округи були перечислені до складу Бердичівської округи. Коднянський район розформований з віднесенням Ляховецької (без села Роскопана Могила), М. Мошківської, Червонинської і В. Мошківської сільрад до перечислюваного до складу Бердичівської округи Андрушівського району, а Солотвинської, Раєвської, Гальчинецької, Никонівської, Журбинецької, Скаковської і Половецької сільрад до складу Махновського району Бердичівської округи. Слободищінська і Швайківська сільради Троянівського району перечислені до складу Махнівського району Бердичівської округи. П'ятківська, Пилипівська і Соснівська сільради Троянівського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи. Шуляйківська і Романківська сільради Миропольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи. Привитівська і Печанівська сільради Миропольського району перечислені до складу Любарського району, включуваного до Бердичівської округи. М.-Татаринівська, Райківська і Голодківська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Махновського району Бердичівської округи. В.-Коровинецька, Рачківська і Бейзимівська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи. Грубська сільрада з с. Струцівкою і Яроповицько-Ходорківською скарбовою лісовою дачею розформовуваного Ходорківського району Бердичівської округи перечислені до складу Коростишівського району. Кутузівський, Фасівський і Потіївський райони Коростенської округи перечислені до складу Житомирської округи.
23 вересня 1925:Постанова ВУЦВК та РНК від 23 вересня 1925 року «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Житомирської та Коростенської округ» Фасівський район розформований, з приєднанням території: Лісовщинської, Ковалівської і Мусіївської сільрад до складу Ушомирського району, Коростенської округи; Буківської, Добринської, Салицької, Селицької, Емілівської і Бражинської сільрад до складу Потіївського району, Житомирської округи; Кропів'янської, Гацківської, Турчинської, Ісаківської, Рудно-Фасівської, Фасівської, Кам'яно-Бродської, Краснорічинської, Топорищенської і Коротищенської сільрад до складу Володарського району, Житомирської округи. Левківський район ліквідований. Утворений новий Іванківський район з центром у містечкові Іванків у складі: Вацьківської (без села Газинки), Левківської, Станишевської, Млинищенської, Луцької і Писківської сільрад касованого Левківського району; Туровецької, Тулинської, Лещинської, Іванківської, Іваницької, Волосівської, Н-Котельнянської, Антополь-Болярківської, Старо-Котельнянської, Старосільської, Рудно-Грабівської, Івницької і Смолівської сільрад, що входили до складу Андрушівського району, переписаного до складу Бердичівської округи; Пражівської, Янковецької, Коднянської, Закусилівської і Розкопано-Могильської сільрад скасованого Коднянського району. Суховільська сільрада Городницького району Коростенської округи перейшла до складу Пищевського району. Краєщинська сільрада Володарського (Кутузівського) району Житомирської округи перейшла до складу Ушомирського району Коростенської округи. Перейшли до складу Миропільського району Чудно-Гутська, Годиська, Садківська, Буратинська, Карвинівська, Станіславівська, Ясногородська і Сульжинівська сільради, що входили до складу Чуднівського району, переписаного до складу Бердичівської округи. Районний центр Миропільського району перенесений з містечка Миропілля в місто Романів, Миропільський район перейменований на Романівський. Районний центр Пищевського району перенесений з містечка Пищева в містечко Ярунь, Пищевський район перейменований в Ярунський.
Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРРПостанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
Населення Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 690 119 чоловік (49,43% чоловіків і 50,57% жінок). З них 142 377 були міськими, а 547 742 сільськими жителями.
Національний склад За етнічним складом 66,8% населення були українці, 12,6% поляки, 9,5% євреї, 7,3% німці, 2,9% росіяни, інші національності загалом 0,9%.
Національний склад районів та міст Житомирської округи за переписом 1926 р.Всесоюзная перепись населения 1926 года. — : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929.