Сергій Валентинович Валя́єв ( 16 вересня 1978, Макіївка) — український футбольний тренер і колишній футболіст, що грав на позиції півзахисника.
Біографія
Клубні виступи Вихованець макіївського футболу. У 10-річному віці батьки привели Сергія в школу Макіївського металургійного комбінату «Кіровець». У цій школі Валяєв провів шість років, потім потрапив у донецький спортінтернат.
Професійну кар'єру розпочав у місцевому «Шахтарі», а вже влітку 1997 року у віці 19 років перейшов у вищоліговий дніпропетровський «Дніпро». Проте, майже весь перший сезон Сергій провів у складі дублюючої команди і лише 28 квітня 1998 року дебютував у вищій лізі в матчі проти тернопільської «Ниви», який дніпропетровська команда програла з рахунком 0-3, а Валяєв вийшов на поле на останніх 15 хвилин матчу.
Вже з другого сезону Валяєв став набагато частіше грати за основну команду і лише зрідка виступав за дублюючу команду, якій у сезоні 1999—00 допоміг виграти групу В другої ліги і кваліфікуватись в першу. Завдяки цьому з наступного сезону до другої ліги заявився третій клуб дніпропетровців — «Дніпро-3», за який Валяєв теж зіграв кілька ігор. Дана ситуація тривала два роки, поки «Дніпро-2» не вилетів з першої ліги, після чого дніпряни знову залишись з одним фарм-клубом, за який інколи грав і Валяєв.
Наступного сезону Валяєв здобув свою першу медаль чемпіонатів України, ставши бронзовим призером чемпіонату України сезону 2000—01, що дозволило команді вперше за чотири роки потрапити у єврокубки.
20 вересня 2001 року Валяєв дебютував у єврокубках у рамках матчу першого раунду Кубка УЄФА сезону 2001—02 проти італійської «Фіорентини», який завершився в нічию 0-0. Сергій вийшов у старті і на 65 хвилині був замінений на Сергій Матюхіна. У матчі-відповіді в Флоренції, який Валяєв відіграв повністю, українська команда програла з рахунком 2-1 і припинила виступи в єврокубках.
З 2001 року, після того як команду очолив Євген Кучеревський, Валяєв поступово втратив місце в команді і грав за «Дніпро» все менше, тому на початку 2004 року він був відданий до кінця сезону в «Кривбас», за який зіграв шість матчів у чемпіонаті і допоміг криворіжцям зайняти високе 10 місце у чемпіонаті.
Проте, після повернення до Дніпропетровська у сезоні 2004-05 Валяєв не зіграв за основну команду жодного матчу, тому відразу після його закінчення влітку 2005 року перейшов на правах вільного агента у харківський «Металіст».
У першому ж сезоні Валяєв став часто виходити на поле і допоміг новому клубу здобути 5 місце у чемпіонаті, після чого, ставши одним з лідерів команди, шість разів поспіль здобував разом з командою бронзові медалі чемпіонату і двічі доходив до півфіналу національного кубку.
Влітку 2012 року, після завершення контракту, покинув харківський клуб.
У статусі вільного агента Валяєв відправився на перегляд у «Ворсклу», проте через конфлікт з керівництвом не підписав контракт і 17 липня 2012 року підписав контракт з ужгородською «Говерлою» і 21 липня дебютував за західноукраїнський клуб у матчі чемпіонату проти донецького «Шахтаря», вийшовши на заміну на 56 хвилині замість Давіда Одонкора.
Проте вже 24 липня Валяєв перейшов до київського «Арсеналу», який того сезону вперше в своїй історії стартував у єврокубках. 29 липня 2012 року дебютував за київський клуб у третьому турі чемпіонату України в матчі проти луганської «Зорі», в якому «каноніри» виграли з рахунком 3-1, а Валяєв вийшов на заміну на 70 хвилині замість Євгена Шахова.
Наприкінці серпня 2013 року перейшов до харківського «Геліоса», який виступає у Першій лізі України. Дебютував за харків'ян 31 серпня 2013 року, в матчі проти охтирського «Нафтовика-Укрнафти». У листопаді 2013 покинув харківський клуб, провівши лише вісім матчів в чемпіонаті.
Збірна Почав викликатись до збірної у 30-ти річному віці. Дебютував у складі збірної України 19 листопада 2008 року у товариському матчі зі збірною Норвегії, який завершився перемогою українців з рахунком 1-0, а сам Валяєв відіграв весь матчMykhailychenko called up three players from Metalist — UA-Football.com.
А вже у другому матчі за збірну, що відбувся 10 лютого 2009 року, Валяєв забив свій єдиний гол за збірну в товариському матчі зі збірною Словаччини, відкривши рахунок на десятій хвилині гриCyprus tournament: Slovakia v Ukraine — UkrainianSoccer.
Останній третій раз Валяєв у збірній зіграв проти збірної Англії на стадіоні «Вемблі» 1 квітня 2009 року в рамках матчу кваліфікації на ЧС-2010. Валяєв вийшов у стартовому складі одним з трьох опорних півзахисників і був замінений на 61 хвилині на атакувального півзахисника Сергія Назаренка, так як збірна України на той момент програвала з рахунком 0-1.
У 2010 році вирішив припинити брати участь у матчах збірної в зв'язку зі станом здоров'я.
Тренерська кар'єра 5 лютого 2016 року стало відомо, що Валяєв працює головним тренером клубу «Нікополь-НПГУ», але вже влітку того ж року залишив команду.
Восени 2016 року очолив молодіжну команду ФК «Металіст 1925» — «Металіст Юніор». Разом з цією командою у 2018 році виграв Зимовий Чемпіонат Харківської області.
8 травня 2018 року призначений на посаду головного тренера «Металіста 1925». Команда на той момент була в кризі, але новий тренер зміг мобілізувати колектив та вивів «Металіст 1925» до Першої ліги, завоював бронзові медалі Другої ліги України. 11 вересня того ж року був відсторонений від виконання обов'язків головного тренера харківського клубу.
1 жовтня 2020 року став головним тренером херсонського «Кристалу». 21 листопада того ж року клуб і тренер припинили співпрацю.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1995-96 «Шахтар» (Макіївка) 1Л 1 0 КУ 0 0 — — — — — — 1 0 1996-97 1Л 0 0 КУ 0 0 — — — — — — 0 0 1997-98 «Дніпро» (Дніпропетровськ) ВЛ 3 0 КУ 0 0 — — — — — — 3 0 1997-98 «Дніпро-2» 2Л 26 6 КУ 1 0 — — — — — — 27 6 1998-99 «Дніпро» (Дніпропетровськ) ВЛ 17 1 КУ 2 0 — — — — — — 19 1 1998-99 «Дніпро-2» 2Л 8 1 КУ — — — — — — — — 8 1 1999-00 «Дніпро» (Дніпропетровськ) ВЛ 27 2 КУ 2 0 — — — — — — 29 2 1999-00 «Дніпро-2» 2Л 3 1 КУ — — — — — — — — 3 1 2000-01 «Дніпро» (Дніпропетровськ) ВЛ 21 3 КУ 3 3 — — — — — — 24 6 2000-01 «Дніпро-2» 1Л 13 4 КУ — — — — — — — — 13 4 2000-01 «Дніпро-3» 2Л 1 1 КУ — — — — — — — — 1 1 2001-02 «Дніпро» (Дніпропетровськ) ВЛ 17 6 КУ 5 1 КУЄФА 2 0 — — — 24 7 2001-02 «Дніпро-2» 1Л 4 4 КУ — — — — — — — — 4 4 2001-02 «Дніпро-3» 2Л 2 1 КУ — — — — — — — — 2 1Усього за «Дніпро-3» 3 2 — — — — — — 3 2 2002-03 «Дніпро» (Дніпропетровськ) ВЛ 12 1 КУ 3 0 — — — — — — 15 1 2002-03 «Дніпро-2» 2Л 3 2 КУ — — — — — — — — 3 2 2003-04 «Дніпро» (Дніпропетровськ) ВЛ 3 0 КУ 4 0 — — — — — — 7 0 2003-04 «Дніпро-2» 2Л 5 2 КУ — — — — — — — — 5 2Усього за «Дніпро-2» 62 20 1 0 — — — — 62 20 2003-04 «Кривбас» ВЛ 6 0 КУ 0 0 — — — — — — 6 0 2004-05 «Дніпро» (Дніпропетровськ) ВЛ 0 0 КУ 0 0 — — — ДУБ 2 0 2 0Усього за «Дніпро» 100 13 19 4 2 0 — 2 0 123 17 2005-06 «Металіст» ВЛ 18 3 КУ 0 0 — — — ДУБ 1 1 19 4 2006-07 ВЛ 23 1 КУ 5 0 — — — ДУБ 1 0 29 1 2007-08 ВЛ 26 2 КУ 0 0 КУЄФА 2 0 — — — 28 2 2008-09 ПЛ 26 2 КУ 3 0 КУЄФА 9 1 — — -38 3 2009-10 ПЛ 28 2 КУ 1 0 ЛЄ 1 0 — — — 30 2 2010-11 ПЛ 25 1 КУ 2 1 ЛЄ 9 1 — — — 36 4 2011-12 ПЛ 20 0 КУ 1 0 ЛЄ 7 0 МОЛ 1 0 29 0Усього за «Металіст» 166 11 12 1 28 2 — 3 1 209 14 2012-13 «Говерла» ПЛ 1 0 КУ 0 0 — — — — — — 1 0 2012-13 «Арсенал» ПЛ 12 0 КУ 0 0 ЛЄ 0 0 — — — 12 0 2013-14 «Геліос» 1Л 7 0 КУ 0 0 — — — — — — 7 0Усього за кар'єру 358 46 32 5 30 2 5 1 425 54
Статистика виступів за збірну
Особисте життя Хобі — подорожі, більярд.
Одружений, дружина Софія, дочка — Дарина 2002 р.н.
Досягнення Бронзовий призер чемпіонату України: 2001, 2007, 2008Рішенням ФФУ «Металіст» був позбавлений бронзових медалей "за договірний матч із «Карпатами» (Львів) на підставі попередніх свідчень гравця «Карпат». Також «Металіст» повинен був розпочати сезон 2011—2012 рр. із — 9 очками, проте рішення було призупинене, так як «Металіст» і «Карпати» подали апеляцію до Міжнародного арбітражного спортивного суду у Лозанні (Швейцарія)., 2009, 2010, 2011, 2012 Переможець групи В другої ліги: 2000
Примітки
Посилання