Валенти́н Степа́нович Вари́цький (19 лютого 1932, Київ — ?) — композитор, педагог, член НСКУ (1972).

Біографія Народився 19 лютого 1932 року в Києві.

З 1960 по 1962 рік працював викладачем Київської вечірньої музичної школи для дорослих.

У 1969 року закінчив Київську консерваторію Б. Лятошинського.

З 1966 (за іншими даними з 1967Варицкий Валентин Степанович // Союз композиторов Украины. — К. 1978. — С. 20.) по 1973 рік був редактором видавництва «Музична Україна».

З 1977 року старший консультант творчого відділу правління Музичного товариства УРСР.

З 1983 по 1992 рік працював на Київській нотній фабриці.

З 1973 по 1983 та з 1992 року — на творчій роботі.

Подальша доля невідома.

Творча робота За оцінкою УМЕ, «у творчості тяжіє до камерних жанрів, програмності, сучасної музичної мови й виражальних засобів»Варицький Валентин Степанович // Українська музична енциклопедія / Національна Академія Наук України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського; Редкол.: Г. Скрипник (голова) та ін. — Т. 1 [А—Д]. — 2006. — 680 с.; фото. — С. 303..

Основні твори За ЕСУ:

для симфонічного оркестру — «Маленька сюїта» (1960), симфонічна поема «Російські варіації» («Київська Русь», 1981); пісні на вірші Т. Шевченка для голосу з фортепіано; дитячі п'єси для духових інструментів.

За УМЕ:

для симфонічного оркестру — «Прелюдія», «Характерні танці» (1958—1971), «Російські варіації» (1959—1970), «Симфонічні новели» (1967), «Поема скорботи», «Маленька сюїта» (1950) тощо; для духового оркестру — «Марш», «Вальс»; для фортепіано — сюїта «За сторінками російських казок» (1956); п'єси для баяна з «З дитячого альбому», «Музична скринька» тощо; п'єси для різних інструментів, хори, пісні на слова Тараса Шевченка й сучасних поетів.

Крім того, автор камерно-інструментальних творів: для фортепіано: фуги, «Багатель», сюїта тощо, творів для гобоя, флейти, вальторні, фагота, бандуриВарицький Валентин Степанович // Дитиняк М. Українські композитори: біо-бібліографічний довідник. — Едмонтон: Канадський інститут українських студій, Альбертський університет, 1986. — 160 арк., 31 см. — (Серія Довідників; № 14). — С. 27..

Оцінки Дописувачі журналу «Радянська музика» так відгукнулися у 1962 році про один з творів композитора:Непорозуміння викликав Фортепіанний концерт В. Сєчкіна. Що відкрив слухачам автор? У кращому разі — «світ» раніше створеної музичної літератури. Але це «відкриття для себе». Слухачам воно, мабуть, нецікаве, оскільки вони, ймовірно, віддадуть перевагу його першоджерелам — концертам Чайковського, Рахманінова, Бетховена, Гріга, Шумана. І справа не в якихось інтонаційних збігах, а в механістичному «відтворенні» самого образного ладу творів. Навряд чи концерт класиків В. Сєчкіна збагатив програму з’їзду.

Те саме (але з інших причин) хочеться сказати й у зв'язку з виконанням «Російських варіацій» В. Варицького. Вони написані у 1959 році, коли їх автор навчався ще на третьому курсі консерваторії. Робота свідчить про його безперечний творчий хист, але, ймовірно, за три роки, що минули відтоді, Варицький зробив крок уперед, а все, що можна було б сказати про музику «Варіацій», очевидно, давно вже сказано його вчителем Б. Лятошинським.Генина Л. Корев Ю. Из киевского дневника // СМ. — 1962. — № 7. — 21. — С. 11.Георгій Майборода так описував молодих композиторів, серед яких і Валентина Степановича:Схоже, що кількість перейшла в якість: молоді автори, які останнім часом заявили про себе, працюють цікаво, свіжо, дедалі сміливіше намагаються виходити за межі звичних естетичних уявлень. Я маю на увазі передусім таких композиторів, як Губаренко, Грабовський, Варицький, Дичко. Вони різні; втілення їхніх задумів ще далеко не завжди досконале, але, повторюю, мислять вони цікаво.

... Так, молодь у нас нині цікава, допитлива. І тим важливіше висловити їй і деякі загальні критичні зауваження. Мене та моїх товаришів непокоїть те, що у композиторів-початківців намітилося однобічне тяжіння до симфонічних форм.Майборода Г. Полным голосом // СМ. — 1962. — № 7. — 21. — С. 9.

Примітки

Джерела

Варицький Валентин Степанович // Українська музична енциклопедія / Національна Академія Наук України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського; Редкол.: Г. Скрипник (голова) та ін. — Т. 1 [А—Д]. — 2006. — 680 с.; фото. — С. 303. Варицький Валентин Степанович // Дитиняк М. Українські композитори: біо-бібліографічний довідник. — Едмонтон: Канадський інститут українських студій, Альбертський університет, 1986. — 160 арк., 31 см. — (Серія Довідників; № 14). — С. 27. Варицкий Валентин Степанович // Союз композиторов Украины: справочник. — К. 1978. — С. 20. Генина Л. Корев Ю. Из киевского дневника // СМ. — 1962. — № 7. — 21. — С. 11.

Література

Советские композиторы и музыковеды: Справочник в 3 т. — М.: Сов. композитор. — Т. 1: А—И. — 1978. — 270 с. — С. 117. Клин В. Українська радянська фортепіанна музика (1917—1977). — К.:Наук. думка, 1980. — 314 с. Союз композиторов СССР: справочник / сост. В. И. Козюра [и др.]. — М.: Сов. композитор, 1987. — 528 с. — С. 439.

Посилання

Варицкий Валентин Степанович // Большая биографическая энциклопедия