Віктор Пічманн (Victor Pietschmann; 27 жовтня 1881 — 11 листопада 1956) — австрійський іхтіолог. З 1919 по 1946 рік він був адміністратором колекції риб у Музеї природознавства Відня. За своє життя він відвідав багато куточків світу, а в деяких місцях був першим європейцем. Він описав багато нових видів риб, зокрема деяких акул.

Біографія Пічманн народився в сім'ї землевласника Карла Е. Пічманна та його дружини Іди (уродженої Гонні). Він отримав атестат про повну загальну середню освіту в 1899 році в Піаристській гімназії у Відні. Вивчав зоологію у Віденському університеті. Отримав докторський ступінь у 1904 році. Почав працювати у Музеї природничої історії у Відні, де став асистентом Франца Штайндахнера, який тоді відповідав за колекцію риб. Невдовзі після цього він вирушив у першу зі своїх численних подорожей — до Баренцевого моря. Чотири роки по тому він вивчав глибоководну риболовлю на південному узбережжі Гренландії. У наступні роки він здійснив кілька важливих експедицій, зокрема до Месопотамії в 1910 році, під час яких зробив багато відкриттів, які зараз вважаються значними. У 1914 році його заскочив зненацька початок Першої світової війни під час експедиції до Вірменії, що змусило його залишитися в Туреччині та служити офіцером у війську. В Ерзурумі він створив альпійський загін; є фотографії, на яких він навчає солдатів ходити на лижах.

На початку 1919 року Штайндахнер пішов у відставку з посади керівника рибної колекції, а його наступником став Пічманн. Він залишався на цій посаді до виходу на пенсію. У 1927/28 роках він провів рік, навчаючись на Гаваях та в Тихоокеанському регіоні; подальші експедиції були до Курдистану, Польщі та Румунії, а в 1931 році до Анатолії. Він також подорожував до дельти Дунаю у 1925, 1934, 1935 та 1937 роках.

У 1930 році він одружився з Маргаретою Августою Кельдорфер. У нього було з нею четверо дітей, зокрема професор фізики Герберт Пічманн.

Після розпаду Німецької імперії Пічманн став дотримуватися «великонімецької ідеї» і коли Адольф Гітлер завершив аншлюс, він написав Гітлеру листа, якого, однак, за порадою добрих друзів, так і не надіслав як запобіжний захід. У ньому він запропонував вирішувати «справу з Відня» та встановити столицю по черзі у Відні та Берліні. Ймовірно, саме тому Пічманн не став директором Музею природознавства, коли цю посаду обійняв Герман Міхель, якого було звільнено з посади 14 березня 1938 року. Хоча він був єдиним кандидатом на зміну Міхелю, але замість нього було призначено члена партії Ганса Куммерльове. Пічманн подав заявку на членство до нацистській партії (НСДАП) 24 травня 1938 року та був прийнятий заднім числом, з 1 травня того ж року (номер членства 6 202 940).

У 1946 році Віктор Пічман вийшов на пенсію. Він помер у листопаді 1956 року у віці 75 років від інсульту.

Публікації (вибірка) Віктор Пітчманн є автором близько 50 наукових праць та великої кількості науково-популярних публікацій.

Експедиція до Месопотамії в 1910 році. // Expedition nach Mesopotamien im Jahre 1910. 1911. Стрічкова риба та «Великий морський змій». // Bandfische und «Grosse Seeschlange». 1922. Лід і пальми — подорожні замальовки з Півночі та Півдня. // Eis und Palmen — Reiseskizzen aus Nord und Süd. Видавництво «Вільгельм Браумюллер», Відень, 1927. Через курдські гори та вірменські міста. // Durch kurdische Berge und armenische Städte. Видавництво Адольфа Лузера, Відень, 1940. Путівник по спеціальній виставці «Східні німці як дослідники та колекціонери в наших колоніях»: внесок Східної марки у дослідження та освоєння німецьких колоніальних територій. // Führer durch die Sonderschau «Ostmarkdeutsche als Forscher und Sammler in unseren Kolonien»: Ein Anteil der Ostmark an der Erforschung und Erschließung der deutschen Kolonialgebiete. Вальдгайм-Еберле, Відень, 1940.

Примітки

Посилання

Dr. phil. Victor Pietschmann. In: ZOBODAT.at. OÖ Landes-Kultur GmbH; abgerufen am 1. Januar 1900  (mit Publikationsverzeichnis).