Бій у селі Велика Мощаниця, який відбувся 21 березня 1944 року на Рівненщині, був запеклим семигодинним бойовим зіткненням між підрозділом Української повстанської армії (УПА) (місцевою самообороною) та радянськими партизанами Кам'янець-Подільського з'єднання імені Михайлова під командуванням Антона ОдухиЧтоб уважали Сталина. Как красные партизаны "мордовали" Украину. Александр Гогун.

Перебіг бою Конфлікт спалахнув після того, як місцева самооборона села Велика Мощаниця обстріляла розвідувальну групу радянського партизанського з'єднання ім. Михайлова. Спроба ліквідувати розвідгрупу не мала успіху — на допомогу висунулися основні сили партизанського з'єднання Одухи (включаючи загони ім. Берії, ім. Хрущова, ім. Калініна та підривний загін). Радянські партизани повністю оточили селоПогибли в неравном бою 224 воина: в Киеве показали реликвию, чудом сохранившуюся после ожесточенной битвы.

Спроби упівців контратакувати чи вести переговори провалилися. Червоні застосували проти 45-мм гармати, що оборонялися в населеному пункті, 82-мм гармати і міномети. Внаслідок масованого артилерійського та мінометного обстрілу, що тривав близько 7 години, село було практично повністю спалено та знищено. За даними радянських партизанів, внаслідок бою українські повстанці втратили 224 бійців, 21 повстанця захопили в полон. Іншим вдалося вийти з оточення. Сили повстанців у селі оцінювалися партизанами приблизно у 700 осіб.

З огляду на застосування артилерії у згаданому бою, можна припустити, що жертвами артилерійського вогню радянських партизанів та пожежі стали численні мирні мешканці. Цим можна пояснити ті значні втрати серед націоналістів, подані у партизанських звітах. Під час ліквідації опору у Великій Мощаниці радянські партизани застосували тактику випаленої земліМотика Ґжеґож. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943‒1947 рр. / Авториз. пер. з пол. А. Павлишина, післям. д.і.н. І. Ільюшина. ‒ К.: Дух і літера, 2013. ‒ с. 112.

Втрати червоних партизан оцінюються радянськими джерелами в 9 убитих, 4 поранених та 10 зниклих безвісти (у деяких джерелах наводяться цифри у 4 убитих та 8 поранених)Motyka Grzegorz. Ukraińska partyzantka, 1942—1960. — Warszawa, 2006. — S. 260Літопис УПА. Нова серія. Т.4: Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ 1943—1959. Книга перша: 1943—1945 / HAН Укpaїни. Iнститyт yкpaїнськoї apxeoгpaфii тa джepeлoзнaвствa ім. М. C. Гpyшeвськoгo; Bидaвництвo «Лiтoпис УПA» та ін. — Київ-Торонто, 2002. — с. 223.

Партизанами було захоплено 2 ручні кулемети, 1 автомат і 50 гвинтівок. Також їм вдалося звільнити з полону 22 червоноармійця.

Ця подія є важливою в українській військовій історії також через унікальний затрофеєний прапор УПА, який повстанці використовували як свій бойовий стяг (жовто-блакитне полотнище з вишитим тризубом та написом «Слава Україні! Героям Слава!»). Тривалий час стяг зберігався у фондах спецсховищ, а згодом потрапив до колекції Національного музею історії України, ставши одним із небагатьох автентичних збережених прапорів УПА тієї добиУкраїнські науковці показали прапор УПА з вишитим тризубом та мечем.

Нині, за відсутності джерел, немає можливості з'ясувати, якому з підрозділів УПА міг належати прапор, захоплений у Великій Мощаниці. Ці землі наприкінці 1943 р. входили до групи (військової округи) УПА «Богун». Якщо вірити даним командування Кам'янець-Подільського партизанського з'єднання про те, що у Великій Мощаниці перебувало кілька сотень бійців УПА, то можна припустити, що оборону в селі тримав Здолбунівський курінь під командування «Ясеня» або кілька сотень цього куреня, доповнених новобранцямиПрапор Української Повстанської Армії.

Примітки