Лютек із Токарів, Токарський гербу Долива ( 1466) — церковний і державний діяч Королівства Польського; канонік познанський і краківський, схоластик сандомирський і вішьлицький; писар скарбовий королівський (1440—1460), великорадця краківський (1440—1441), підскарбій надвірний (?1444—1454—1466).
Життєпис Лютек із Токарів, народився, ймовірно, на початку XV століття, походив, можливо, з села Токари неподалік від Ченстохови, чи з Токарів неподалік від Вроцлава. Правдоподібно, його ще одним чи єдиним ім'ям було ім'я Ян (а Лютек — придомок чи прізвище), батьком був теж Лютек із Токарів.
Очевидно, в молодому віці став священиком. У різні часи він був схоластиком вішьлицьким, схоластиком костелу Св. Марії в Сандомирі, каноніком познанським, краківськимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 210..
Щонайменше з 1440 року (а можливо — раніше) Лютек опинився при дворі короля Владислава III Варненчика. Починаючи з цього року він займав декілька придворних посад — писаря скарбового королівського (з 9 квітня до листопада 1460 року)Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 128., великорадці краківського (1440—1441)Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 315..
Починаючи з 4 вересня 1444 року він неодноразово згадується в документах як (скарбник) або (підскарбій пана короля), а також (підскарбій Королівства). Лютек виконував обов'язки підскарбія, ймовірно, з невеликою перервою 1454 року, коли на цій посаді згадується Павел із Ґрабова (можливо вони діяли одночасно), до кінця свого життяUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 127—128..
У серпні 1454 року надвірний підскарбій Лютек із Токарів приніс кардиналу Збіґнєву Олешьніцькому для трансумування (офіційного засвідчення копій) два оправлені томи, що містили акти польсько-тевтонських процесів 1339 та 1421—1422 роківPiotr Węcowski, Skarbiec pamięci. Archiwum monarsze w Polsce do początków XVI wieku, [w:] Przeszłość w kulturze średniowiecznej Polski tom 1, 2018, s. 384., вони також були внесені до Коронної метрики. Процесуальні акти тоді були означені як «реєстри або томи діянь, актів та артикулів» між королями Польщі та великими магістрами орденуPiotr Węcowski, Skarbiec pamięci. Archiwum monarsze w Polsce do początków XVI wieku, [w:] Przeszłość w kulturze średniowiecznej Polski tom 1, 2018, s. 406..
У документі від 13 січня 1463 року Лютек згадується як свідок документу щодо включення (інкорпорації) парафіяльного , який тоді знаходився за межами Кракова, до складу Краківського університету. Він виступає як королівський підскарбій і канонік вищезгаданого краківського костелуCodex diplomaticus universitatis studii generalis cracoviensis: continet privilegia et documenta quae res gestas Academiae eiusque beneficia illustrant. Pars 2, Ab Anno 1441 usque ad Annum 1470, Cracoviae: sumptibus Universitatis, 1873, p. 216—220.. 1464 року він згадується як канонік краківський і схоластик вішьлицькийLudwik Łętowski, Katalog biskupów, prałatów i kanoników krakowskich, T.4: Prałaci i kanonicy krakowscy, Kraków, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1853, s. 154.. Цікаво, що 1465 року серед схоластиків сандомирських згадується Ян, син Лютка з Токарів, віддав церкві в Борові десятину з цього села, яка належала йому як схоластикуJan Wiśniewski, Katalog prałatów i kanoników sandomierskich od 1186—1926 r. tudzież sesje kapituły sandomierskiej od 1581 do 1866 r., Radom, 1926, s. 298.. Вірогідно, мова йде саме підскарбія королівського, який міг мати ім'я Ян Лютек (від батька).
Помер Лютек із Токарів 1466 рокуElżbieta Knapek, Tokarski Lutek (zm. 1466), [w:] Polski Słownik Biograficzny, Tom LIV: Toeplitz Teodor — Trembecki Onufry, Warszawa, Kraków, Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 2022—2023, s. 17-19..
Примітки
Джерела Elżbieta Knapek, Tokarski Lutek (zm. 1466), [w:] Polski Słownik Biograficzny, Tom LIV: Toeplitz Teodor — Trembecki Onufry, Warszawa, Kraków, Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 2022—2023, s. 17-19.