Карл Мартіні, з 2 грудня 1909 року Ріттер фон Мартіні (; 20 січня 1855, Мюнхен — 18 серпня 1935, Мюнхен) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал піхоти Баварської армії.

Біографія Він був сином баварського оберлейтенанта Бернгарда Мартіні та його дружини Анни, уродженої Форінгер. Після закінчення реальної гімназії в 1873 році вступив трирічним добровольцем в 1-й піхотний полк «Король» в Мюнхені, з 24 січня 1879 року — батальйонний ад'ютант. З 1 жовтня 1883 по 1 жовтня 1886 року навчався в Баварській військовій академії в Мюнхені, після чого повернувся у свій полк. 4 грудня 1886 року переведений в 2-й піхотний полк «Кронпринц» в Мюнхені. 24 листопада 1887 року відряджений в районне командування ландверу у Вайльгаймі, 6 листопада 1890 року — в баварський Генштаб в Мюнхені, 22 вересня 1893 року зарахований в центральний відділ. 1 жовтня 1894 року відряджений в прусський Великий Генштаб в Берліні. З 1 жовтня 1896 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 5-ї піхотної дивізії в Ландау. З 12 травня 1896 року служив в штабі 2-го армійського корпусу у Вюрцбурзі. З 1 квітня 1900 року — командир батальйону 10-го піхотного полку «Король Віктор Еммануїл III Італійський» в Ерлангені. З 26 березня 1901 року служив в штабі 12-го піхотного полку «Принц Арнульф» в Новому Ульмі. З 3 квітня 1903 року — командир 15-го піхотного полку «Король Фрідріх Август Саксонський» в Нойбурзі, з 17 жовтня 1905 року — 3-ї піхотної бригади в Аугсбурзі, з 5 серпня 1909 року — 6-ї піхотної дивізії в Регенсбурзі.

З 22 квітня 1912 року — командир 2-го армійського корпусу у Вюрцбурзі. Він зберіг цю посаду навіть після початку Першої світової війни. У серпні 1914 року він очолив свій корпус у складі 6-ї армії під час битви під Лотарингією. 4 листопада 1914 року він передав корпус, який був переведений до району Лілля, генерал-лейтенанту Отто фон Штеттену. 5 грудня 1914 року Мартіні був внесений до резервного списку і тривалий час не отримував посад. З 3 вересня 1918 року до кінця війни обіймав посаду заступника командира 1-го армійського корпусу в Мюнхені.Konrad Krafft von Dellmensingen, Friedrichfranz Feeser: Das Bayernbuch vom Weltkrieges 1914–1918. Band I, Chr. Belser AG, Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1930, S. 231.

Сім'я Мартіні одружився з Кларою Штрауб 30 серпня 1894 року в Мюнхені. У пари народилась дочка.

Звання

Фенріх портупеї (24 березня 1874) Другий лейтенант (17 квітня 1886) Перший лейтенант (17 квітня 1886) Гауптман без патенту (7 лютого 1891; отримав патент 10 травня 1891) Майор (17 березня 1897) Оберстлейтенант (4 березня 1901) Генерал-майор (28 жовтня 1905) Генерал-лейтенант (5 серпня 1909) Генерал піхоти (22 квітня 1912)

Нагороди

Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 2-го класу (28 грудня 1898) лицарський хрест 1-го класу (18 грудня 1902) 2-го класу (26 грудня 1907) зірка до ордена 2-го класу (24 жовтня 1910) 1-го класу (28 жовтня 1912) мечі до ордена 1-го класу (7 вересня 1914) великий хрест з мечами (5 грудня 1914) Орден Корони Італії, командорський хрест (25 вересня 1900) Орден Альберта (Саксонія) командорський хрест 2-го класу (30 квітня 1903) великий хрест із золотою зіркою (29 грудня 1912) Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1905) Орден Червоного орла 2-го класу із зіркою (8 вересня 1909) Орден «За заслуги» Баварської корони, командорський хрест (17 вересня 1909) Орден Грифона, великий хрест (19 липня 1912) Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (19 вересня 1913) Орден Церінгенського лева, великий хрест (16 квітня 1914) Залізний хрест 2-го класу (26 серпня 1914) 1-го класу (14 листопада 1914) Почесний шеф 15-го піхотного полку «Король Фрідріх Август Саксонський» (5 грудня 1914)

Примітки

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8. S. 518–519. Max Spindler (Hrsg.), Walter Schärl: Die Zusammensetzung der Bayerischen Beamtenschaft von 1806 bis 1918. Verlag Michael Laßleben, Kallmünz/Opf. 1955, S. 261.

Посилання

Мартіні на сайті The Prussian Machine.