Єфремовський завод синтетичного каучуку (ЄЗСК; ) — підприємство хімічної промисловості у місті Єфремов Тульської області Росії. Спеціалізується на виробництві поліізобутилену та низькомолекулярних синтетичних каучуків.
Завод був одним із перших підприємств промислового виробництва синтетичного каучуку в СРСР. Його спорудження у 1930-х роках стало одним із головних чинників перетворення Єфремова на промисловий центр.
Історія
Створення підприємства
Будівництво Єфремовського заводу синтетичного каучуку розпочалося 1931 року. Підприємство отримало позначення СК-3 і стало третім великим заводом синтетичного каучуку, спорудженим у СРСР після Ярославського та Воронезького заводів.
Виробництво було засноване на розробленому хіміком Сергієм Лебедєвим методі отримання натрій-бутадієнового синтетичного каучуку зі спирту. У 1933 році завод розпочав промисловий випуск продукції. Поява підприємства спричинила швидке промислове та житлове будівництво в Єфремові; для забезпечення заводів міста електроенергією у 1933 році була споруджена Єфремовська ТЕЦ.
Друга світова війна
Після початку німецько-радянської війни обладнання підприємства восени 1941 року евакуювали до Красноярська. Після звільнення Єфремова частину обладнання повернули, а в лютому 1942 року розпочали відновлення заводу.
У 1943 році через зміну обстановки на фронті підприємство евакуювали вдруге — до міста Чкалов. У 1944 році обладнання знову повернули до Єфремова, а в травні 1945 року завод відновив випуск продукції.
Розвиток у післявоєнний період
У 1962 році на підприємстві розпочалося будівництво першої черги виробництва дивінілового синтетичного каучуку СКД. Другу чергу цього виробництва ввели в дію наприкінці 1975 року.
Розширення підприємства супроводжувалося будівництвом житлових районів і соціальної інфраструктури Єфремова. За освоєння нових видів синтетичного каучуку в 1966 році завод був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
При підприємстві було створено музей його історії. У 2003 році він став філією Єфремовського районного художньо-краєзнавчого музею.
Після розпаду СРСР
23 грудня 1992 року підприємство було зареєстроване як відкрите акціонерне товариство «Єфремовський завод синтетичного каучуку».
У 1990-х роках завод зіткнувся зі скороченням виробництва та фінансовими труднощами. У 2000 році газета Ведомости повідомляла про придбання контрольного пакета акцій підприємства структурами, пов'язаними з «Нижньокамськнафтохімом». На той час підприємство спеціалізувалося насамперед на виробництві дивініл-бутадієнових каучуків для шинної промисловості.
На початку 2000-х років завод був інтегрований із нафтохімічними підприємствами Татарстану. У 2004 році Коммерсантъ повідомляв, що 66% акцій підприємства перебували в управлінні компанії «Татнефть-Нафтохім».
Згодом структура власності змінилася. За даними квартальної звітності підприємства, на яку посилався «Інтерфакс», станом на 2016 рік 100% акцій належали ліхтенштейнській компанії Kaiser Partner Privatbank AG. Водночас влада Тульської області характеризувала ЄЗСК як підприємство, що входило до корпоративної структури групи «Татнефть». У 2020 році «Інтерфакс» також називав Kaiser Partner Privatbank AG власником усіх акцій заводу.
Виробництво
Підприємство виробляє високомолекулярний і низькомолекулярний поліізобутилен, поліізобутиленові загущувальні присадки, низькомолекулярні бутадієнові каучуки, низькомолекулярний поліізопрен та гідроксильований полібутандієн.
Високомолекулярний поліізобутилен використовується, зокрема, у виробництві гумотехнічних і електротехнічних виробів, герметиків та в інших галузях промисловості.
У 2016 році через зниження попиту підприємство зупиняло частину великотоннажного виробництва синтетичних каучуків і проводило оптимізацію виробничих схем. Надалі завод продовжив випуск поліізобутилену та низькомолекулярних каучуків.
За підсумками 2024 року обсяг реалізованої товарної продукції становив 23,3 тисячі тонн, що було на 38,7% менше, ніж роком раніше. Виторг підприємства становив близько 1,7 млрд рублів, а чистий прибуток — 3,15 млн рублів.
Вплив на довкілля
У 2023 році Арбітражний суд Тульської області залишив у силі штраф, накладений на підприємство Росприроднаглядом за відсутність належного дозволу на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря та недоліки програми виробничого екологічного контролю. Розмір штрафу становив 180 тисяч рублів.
Того ж року підприємство програло ще один судовий спір із Росприроднаглядом щодо порушень правил поводження з відпрацьованими люмінесцентними лампами.
Атаки під час російсько-української війни
У ніч на 24 грудня 2025 року Тульська область зазнала атаки безпілотників. Губернатор області Дмитро Міляєв повідомив про пожежу на території одного з підприємств, не назвавши його. Російське незалежне видання ASTRA на підставі повідомлень місцевих жителів і аналізу відеозаписів припустило, що атакованим об'єктом був Єфремовський завод синтетичного каучуку. Про це також повідомила Meduza.
25 вересня 2026 року Генеральний штаб Збройних сил України заявив про ураження Єфремовського заводу синтетичного каучуку під час ударів по промислових об'єктах на території Росії.
За заявою Генерального штабу ЗСУ, Єфремовський завод і підприємство «Воронежсинтезкаучук» залучені до виробничого процесу компонентів твердого ракетного палива, зокрема для балістичних ракет комплексу «Іскандер». The Moscow Times повідомило про цю заяву із зазначенням, що інформація про призначення продукції походить від українських військових.
Музей
При заводі діє музей історії підприємства. Його експозиція присвячена будівництву заводу, розвитку виробництва синтетичного каучуку, діяльності підприємства під час Другої світової війни та післявоєнному розвитку. З 2003 року музей є філією Єфремовського районного художньо-краєзнавчого музею.
Примітки
Посилання Офіційний сайт Музей історії Єфремовського заводу синтетичного каучуку