Роль Фінляндії та її громадян у російсько-українській війні проявляється насамперед через фінів які вирушили воювати на російсько-українській війні, або на боці України, або на боці Росії після того, як Росія вторглася в країну в 2022 році. У першій половині 2022 року на боці України знаходилася щонайменше одна рота фінських добровольців. За оцінками, до 2024 року близько ста фінів вирушили захищати Україну. Фінські солдати були розміщені в різних частинах України, і не всі фіни воюють в тих самих частинах. Один фін також приєднався до російської сторони.

Якщо не враховувати фінських добровольців, які брали участь у війні на сході України з 2014 року, то, мабуть, першим фінським добровольцем у війні в Україні став Ральф Сірен, який 1 березня 2022 року приєднався до Міжнародного легіону України. У ході війни в Україні було поранено кількох фінських добровольців, але точна кількість поки невідома.

Фінські добровольці Живі добровольці Йоуні Лахті Фінський військовий у відставці, майор запасу, фахівець, доброволець та інструктор Міжнародного легіону Збройних сил України. Лахті пройшов строкову службу у фінській армії, закінчив резервістський офіцерський курс та кадетську школу. Має кваліфікації парашутиста та бойового водолаза. Службу в армії завершив у 2001 році у званні майора.

Навесні 2022 року, у віці 64 років, Лахті вступив до Міжнародного легіону оборони України, незважаючи на віковий ліміт (офіційно не старше 50 років). Пройшов відбір, що включав фізичні випробування, та прибув до зони бойових дій. У складі багатонаціонального підрозділу Лахті брав участь в оборонних і тактичних операціях в районах Ірпеня та Бучі. Його завданнями були також супровід колон, розмінування територій, евакуація поранених та цивільних осіб.

Після кількох місяців служби Лахті тимчасово повернувся до Фінляндії, де зайнявся збиранням гуманітарної допомоги. Він відправляв на фронт медикаменти, теплий одяг, електрообладнання, генератори та автомобілі. Восени 2023 року він знову повернувся в Україну для продовження роботи як інструктор. Планує подальші поїздки та вважає своєю місією навчання українських солдатів та зміцнення оборонної спроможності країни.

Загиблі на війні Відомо, що шість фінів загинули до кінця листопада 2024 року. Насправді загиблих може бути більше.

Каспер Альхоніємі Каспер Альхоніємі був першим фінським добровольцем, який бився на боці України і загинув у Російсько-українській війні. У цивільному Альхонемі працював механіком.

Альхонемі приєднався до Міжнародного легіону оборони України, заснованого Збройними силами України на початку війни. Брав участь у звільненні Харківщини восени 2022 . Альхонемі повертався до Фінляндії, але на короткий верм'я, оскільки у квітні 2023 року знову поїхав до України. Там він приєднався до спецпідрозділу української військової розвідки ГУР МОУ. У тому самому підрозділі служили ще два фіни.

Він загинув 10 червня 2023 року неподалік села Лобкове на Запорізькому фронті, коли його група потрапила під вогонь із російського танка. Три автомобілі та група з 12 осіб мали встановити протитанкову позицію між лініями на Запорізькому фронті, але перший автомобіль був підбитий пострілом з російського танка, і Альхонемі відразу ж загинув. У тому ж бою загинув український солдат, а кілька бійців зазнали поранень, включаючи іншого фінського добровольця. Альхонемі було 23 роки на момент смерті. Його тіло вдалося витягти із зони бойових дій лише у серпні. До Фінляндії його було доставлено у листопаді, коли Фінсько-Українська асоціація з оборони змогла організувати транспортування завдяки коштам, зібраним на благодійному зборі.

Альхонемі поховали в грудні 2023 року в каплиці Ламмінпя на цвинтарі в Тампере. На похороні, крім його близьких, був присутній один із його фінських бойових товаришів та український командир.

Вілле Мюккянен Вілле Мюккянен був колишнім фінським солдатом, який з 2023 року воював добровольцем в УкраїніTommi Hannula, Yhdistys: Keskusta­poliitikko Ville Mykkänen kaatui taisteluissa Helsingin Sanomat 18.8.2024, viitattu 18.8.2024Pohjois-Pohjanmaan Keskustanuorten puheenjohtajaksi Ville Mykkänen Suomenmaa 18.11.2022, viitattu 18.8.2024.

Мюкканен жив у Пюхяярві та займався політичною діяльністю в Партії Фінляндський центр. У старшій школі він вступив до партії і був членом молодіжної ради Пюхяярві. У липні 2016 року Мюкканен вступив на військову службу в Кайнууській бригаді, де служив у лижній роті протягом півроку. В 2022 регіональна організація молодіжного крила Центристської партії в Північній Остроботнії обрала його головою на 2023 рік. Мюккянен був кандидатом на муніципальних виборах 2021 року та набрав 21 голос у Пюхяярві, що дозволило йому зайняти місце кандидата на заміну. На той момент він вказав свою професію як робітник на заводі. Він заявляв, що патріотизм був головною темою політичної деятельностиVille Mykkänen Keskustanuorten liittohallitukseen! Keskustanuoret 24.10.2022, viitattu 18.8.2024.

Наприкінці осені 2023 року Мюкканен вирушив в Україну як добровільний бійець, прийнявши бойове ім'я Флеррі. Він загинув на початку серпня 2024 року у боях у Луганській області. Він став п'ятим відомим фінським бійцем, який загинув в Україні. Серед попередніх загиблих був Алхоніємі, який загинув у червні 2023Mikko Marttinen, Keskusta­poliitikko Ville Mykkänen, 26, kaatui Ukrainassa — «Luja tahto puolustaa vapaata kansakuntaa» Ilta-Sanomat 17.8.2024, viitattu 18.8.2024.

Мюкканен навчався на інженера з виробничого управління у вищій школі Centria у Кокколі. Він брав активну участь у діяльності резервістів і обіймав довірені посади. Він також грав у хокей за команду «Пюхяярвен Пахді», захоплювався полюванням та рибалкою.

Алексі Лісандер Алексі Лісандер був фінським солдатом, який з 2022 року воював добровольцем в Україні.

Лісандер приєднався до Французького Іноземного легіону у 18 років, де служив п'ять років. Він брав участь у боях у лавах легіону, у тому числі в Афганістані та багатьох країнах Африки. У січні 2012 року Лісандер пройшов службу в армії Фінляндії в Соданкюлі в Єгерській Бригаді, де провів рік і пройшов курс унтер-офіцерів моторизованих військ.

У дитинстві Лісандер жив в Оулу та Торніо. У юності він займався плаванням на змаганнях. Після служби в армії Лісандер переїхав до Південної Африки, де пройшов навчання як охоронець. Він виконував обов'язки професійного солдата близько 16 років, перш ніж навесні 2022 року приєднався до Міжнародного легіону оборони України, де брав участь у боях, у тому числі в Ірпені, Миколаєві та Запоріжжі.

Загинув в грудні 2024 року.

Петрі Вільякайнен Петрі Вільякайнен став відомий у 2015 році як перший фін, який публічно заявив про те, що вирушив добровольцем воювати на боці підтримуваних Росією бойовиків на ДонбасіMeri Naski, Väite: Venäjän puolella Ukrainassa taistellut suomalaismies on kuollut Iltalehti 21.11.2022, viitattu 18.8.2024Leena Hietanen, Petri Viljakainen (1977—2022) in memoriam Kansan ääni 9.12.2022, viitattu 18.8.2024. Вільякайнен отримав поранення від осколків гранати на початку 2017 рокуPekka Hakala, Separatistiuutiset: Suomalainen haavoittui Itä-Ukrainan taisteluissa Helsingin Sanomat 5.2.2017, viitattu 18.8.2024. У серпні 2019 року видання Länsi-Savo повідомило, що Вільякайнен був легко поранений кілька разів у стані алкогольного сп'яніння. 2018 року Йохан Бекман профінансував книгу спогадів Вільякайнена «Вілін війна: Захищаючи Фінляндію добровольцем на донбаському степу 2015—2018».

У комуністичному виданні Kansan ääni було повідомлено, що Вільякайнен помер у березні 2022 року, а інформація про це з'явилася у листопаді 2022 року. За даними видання, він зник безвісти, борючись у лавах "ЛНР". Kansan ääni також стверджував, що Вільякайнена було двоє синів. Заява про його смерть також була поширена у виданні MV-lehtiMV-lehtiMika Mäkeläinen, Veli-Pekka Hämäläinen, Elise Aaltonen, Suomalainen vapaaehtois­taistelija on kuollut Ukrainassa Yle 12.6.2023, viitattu 18.8.2024. Йохан Бекман висував суперечливі твердження про час смерті Вільякайнена. За версією Бекмана, Вільякайнен загинув у березні 2022 року в боях за Сєвєродонецьк, хоча насправді ці бої відбувалися лише у травні та червні 2022 року. Бекман також назвав Вільякайнена важливим прихильником Росії.

Реакція Фінляндії Фінляндія надає всебічну підтримку Україні у її боротьбі проти незаконної агресії, проте не спрямовує та не заохочує до участі своїх громадян у бойових діях за кордоном. Міністерство закордонних справ Фінляндії не рекомендує і не сприяє участі добровольців у військових операціях, але при цьому надає консульську допомогу громадянам Фінляндії, які перебувають в Україні, в рамках чинного законодавства, якщо це можливо. Відповідальність рішення про участь у бойових діях поза країни несе кожен повнолітній громадянин особисто.

Слід зазначити, що сама по собі участь у Збройних силах України добровольцем не є злочином за фінським законодавством. Фінські закони, як і норми міжнародного гуманітарного права, не забороняють громадянам Фінляндії вступати до лав української армії. Проте добровольці підпорядковуються законам України та нормам міжнародного гуманітарного права. При цьому участь у військових діях не звільняє від відповідальності: якщо доброволець підозрюватиметься, наприклад, у скоєнні військових злочинів (кримінальний кодекс Фінляндії, глава 11, §5), він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності і в самій Фінляндії.

Примітки