Juncus allioides — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: Індія, Непал, Тибет, південно-центральний Китай. Цей багаторічник росте переважно в помірному біомі.
Опис Багаторічні рослини, що утворюють нещільні дернинки. Кореневище коротке й вузлувате або повзуче. Стебла циліндричні, 9–55 см заввишки та 0,8–2 мм у діаметрі, поздовжньо-смугасті. Лускоподібних листків небагато. Прикореневих і стеблових листків — 2 або 3. Стеблові листки мають добре розвинені, тупі вушка піхви завдовжки 0,5–3 мм; листкова пластинка циліндрична, 1–10(21) см завдовжки та 1–1,5 мм завширшки, з чіткими, правильними поперечними перегородками. Суцвіття верхівкове; головка одна (у стані бутона огорнута нижнім приквітком), діаметром 10–25 мм, містить 7–25 квіток; приквітків 3–5, ланцетних; один або два нижні мають розміри 1,5–2,3 см × 2–3(5) мм, інші — бл. 1,2 см × 3–4 мм. Квітки на квітконіжках, з приквітничками. Листочки оцвітини розпростерті й відігнуті назад, білувато-жовті, ланцетні, 5–8 × 1,2–2 мм, майже однакові, плівчасті, зазвичай із 3 жилками. Тичинок 6; тичинкові нитки завдовжки 4–7 мм, біля основи червонуваті, у верхній частині — пурпурово-чорні; пиляки завдовжки 2–4 мм. Коробочка при дозріванні темно-коричнева, вузькотригранно-еліпсоїдна, 5–7 мм завдовжки, одногнізда, на верхівці з гострим кінчиком. Насіння довгасте, 0,8–1 мм завдовжки; має 2 білі придатки завдовжки 1–1,2 мм. Цвітіння: червень–серпень; плодоношення: липень–вересень.
Примітки