Рятувальний колапс () — термін невідкладної медицини, який описує раптове, критичне і часто смертельне падіння артеріального тиску або зупинку серця, що відбувається з постраждалим безпосередньо в момент евакуації, звільнення або одразу після порятунку.
В основі цього медичного стану лежить раптове, критичне порушення гомеостазу, що зазнав поступових змін в екстремальних умовах. Організм постраждалого встигає адаптуватися до функціонування в цих умовах, і коли необережні рятувальники різко їх змінюють, це й призводить до «рятувального колапсу».
Приклади
У звітах про випадки описуються аритмії, що виникають під час рятувальних операцій внаслідок того, що потерпілий протягом довгого часу перебуває у вертикальному положенні під час транспортуванняRecommendation REC M 0031 of the Commission for Mountain Emergency Medicine about Resuscitation of avalanche victims. Ризик рятувального колапсу найбільший, коли також присутня гіпотермія через змінені умови кровообігу та метаболізму. Зокрема, жертви корабельної аварії ризикують потрапити у вертикальне положення тіла під час рятування. Підйом на борт несе такий самий ризик, як і вертикальне рятування гелікоптеромW. Baumeier: Rettungs- und Behandlungskonzepte in der Seerettung. Це однаково стосується рятувальних операцій у горах та печерах. Мета полягає в запобіганні гіпотермії, забезпечуючи при цьому, щоб відновлення проводилося в горизонтальному положенні, щоб уникнути рятувального колапсу.
Див. також Синдром підвішування Примітки