Гришко Олексій Володимирович (19 березня 1947, с. Грем'ячі, нині Велика Грем'яча Миргородського району Полтавської області — 15 серпня 2026, Полтава) — український педагог, учитель хімії та біології. Директор Шарківщинської восьмирічної (1978—1984) і Дібрівської середньої (1984—2002) шкіл на Миргородщині. Дібрівський сільський голова (2002—2006, 2010—2014).
Життєпис Ранні роки Народився 19 березня 1947 року в селі Грем'ячі (нині Велика Грем'яча) в родині колгоспників. 1953 року родина переїхала до села Черевки. У 1954—1962 роках навчався в Черевківській восьмирічній школі, а 1965 року закінчив Зуївцівську середню школу в сусідніх Зуївцях.
Педагогічна діяльність 1965 року почав працювати в тій самій школі вчителем музики, водночас був художнім керівником Зуївцівського сільського клубу. У 1966—1972 роках заочно навчався в Полтавському державному педагогічному інституті імені В. Г. Короленка (тепер Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка) і здобув фах учителя біології та хімії.
У 1973—1974 роках проходив строкову військову службу. Потім повернувся до Зуївцівської школи й до 1978 року викладав там хімію та біологію, був заступником директора з виховної роботи.
1978 року очолив Шарківщинську восьмирічну школу в селі Шарківщина. З 1984 до 2002 року був директором Дібрівської середньої школи в селі Дібрівка. На посаді директора й далі сам викладав хімію та біологію.
Сільський голова 2002 року залишив школу й того ж року був обраний Дібрівським сільським головою. Після закінчення повноважень 2006 року вийшов на пенсію. 2010 року його вдруге обрали головою сільської ради, і цю посаду він обіймав до 2014 року.
Родина Дружина — Наталія Миколаївна Гришко (1952—2009), учителька української мови та літератури. Одружилися 1970 року.
У шлюбі народилися троє синів: Анатолій (1970—2013), Юрій (1986—1991) і Павло.
Захоплення Грав на баяні й акордеоні. Виступав за футбольну команду села Зуївці, брав участь у змаганнях із гирьового спорту.
Захоплювався риболовлею, літньою та зимовою. Рибалив на ставках і річках, часом виїжджав на Кременчуцьке водосховище. Тримав бджіл, від семи до десяти вуликів залежно від року.
Плодові дерева у своєму дворі (яблуні, вишні, черешні) посадив сам, а деякі прищепив кількома сортами. Після смерті дружини взяв на себе й квітник, яким раніше опікувалася здебільшого вона.
Смерть На початку травня 2026 року в Миргороді переніс інсульт. Помер 15 серпня 2026 року в Полтаві. Похований на кладовищі «Гожули» під Полтавою.
Примітки
Посилання Сторінка пам'яті Олексія Володимировича Гришка