107-мм гармата зразка 1910/30 років () — радянська важка артилерійська гармата, розроблена шляхом модернізації 107-мм гармати, розробленої для російської армії французькою фірмою «Шнайдер» напередодні Першої світової війни. Модернізований варіант, прийнятий на озброєння у 1931 році, відрізнявся від оригінальної конструкції головним чином більшою камерою та довшим стволом, що призводило до більшої дальності стрільби. Вироблялася до середини 1930-х років і перебувала на озброєнні Червоної армії у міжвоєнний період та в ході німецько-радянської війни у складі корпусної артилерії та артилерії РВГК.
Кілька захоплених гармат використовувалися Вермахтом.
Бойове застосування 107 мм гармати зразка 1910/30 років брали участь у боях на річці Халхін-Гол, при цьому чотири гармати були втрачені. Гармати брали участь також у радянсько-фінській війні 1939—1940 років; зокрема, в 9-й армії був 51-й артилерійський полк, що мав на озброєнні 12 таких гармат, у складі 8-ї армії — 467-й артилерійський полк (24 гармати), у 7-й армії також було 12 таких гармат. 107-мм гармати зразка 1910/30 років, за твердженнями обох сторін, що брали участь у конфлікті, втрат не зазналиARTILLERY PART 4: Heavy Field Guns (105 mm — 155 mm).
Станом на 1 січня 1941 року на балансі ГАУ перебувало 839 гармат, з яких 217 вимагало середнього ремонту, 64 капітального та 1 підлягала списанню.
На червень 1941 року в артилерійських частинах було 838 гармат зразка 1910/30 років. У західних округах було 474 107-мм гарматиСостав артилерийско-минометного парка в военных округах западного направления. Гармати брали активну участь у німецько-радянській війні, в 1941—1942 роках значна частина з них була втрачена. У 1943 році до складу корпусної артилерії передали близько 490 107-мм гармат, що залишилися, всіх типів (головним чином, зразка 1910/30 років), які використовувалися до кінця війни.
107-мм гармати зразка 1910/30 років на тумбових установках використовувалися для озброєння важких бронепоїздів.
У німецькій армії трофейні гармати отримали індекс 10,7 cm K.352(r) і використовувалися як у польовій артилерії, так і в артилерії берегової оборони. На березень 1944 року у німецькій армії лічилося 17 гармат цього типу й всі вони перебували на Східному фронті42-линейка.
Наступником зброї стала нова 107-мм гармата М-60, спочатку розроблена як дивізійна гармата, що мала більш потужну балістику. Через низку обставин виробництво цієї зброї мало дрібносерійний характер. Крім того, в 1943 на базі гаубиці М-30 була створена і випробувана 107-мм дивізіонна гармата 9С-1, що мала балістику гармати зразка 1910/30 рр.
Артилерійські системи, подібні за ТТХ, призначенням та періодом застосування 105-мм польова гармата 105/14 modello 18 105-мм гармата Model 1924 105-мм польова гармата M.12 107-мм дивізійна гармата зразка 1940 року (М-60) 100-мм польова гармата БС-3 105-мм польова гармата K 17 105-мм польова гармата leFH 16 105-мм польова гармата leFH 18 105-мм легка причіпна гаубиця M101 105-мм гаубиця MÁVAG 40/43M 105-мм гаубиця modèle 1934 Schneider 105-мм польова гармата modèle 1925/27 Schneider 105-мм польова гармата modèle 1936 Schneider 105-мм важка гармата vz. 35 105-мм польова гармата Model 1927 105-мм важка гармата m/34 105-мм польова гармата Тип 38 105-мм польова гармата Тип 92
Див. також M106 (міномет) 122-мм гармата зразка 1931/37 років (А-19) 85-мм протитанкова гармата Д-48 76-мм танкова гармата M1 100-мм корабельна гармата OTO Mod. 1924/1927/1928
Примітки Виноски
Джерела
Бібліографія
Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественной артиллерии. — Минск: Харвест, 2000. — 1156 с.: илл. с. — ISBN 985-433-703-0. Иванов А. Артиллерия СССР во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2731-6. Шунков В. Н. Оружие Красной армии. — Минск: Харвест, 1999. — 544 с. — ISBN 985-433-469-4.
Посилання 42-линейка 107-мм пушка образца 1910/30 годов