Вале́рій Олекса́ндрович Залоту́ха ( , селище Шахти 5/15, Узловський район, Тульська область, СРСР — 9 лютого 2015, Москва, Росія) — радянський, російський сценарист та прозаїк.
Біографія Народився р. у селищі Шахти 5/15 Тульської області. Закінчив факультет журналістики Московського державного університету ім. М. Ломоносова (1976) та Вищі курси сценаристів і режисерів (1984) в Москві (сценарна майстерня Семена Лунгіна та Лариси Голубкіної).
Найбільшу популярність Залотусі принесли сценарії до картин режисера В. Хотиненка «Макаров» (1993), «Мусульманин» (1995) і «72 метри» (2004).
З 1992 року публікується як прозаїк. Окремо видані повісті «Останній комуніст» (2000, шорт-лист Букерівської премії) та «Великий похід за визволення Індії» (2006).
Жив у Москві. Помер 9 лютого 2015 р. Похований на Троєкуровському кладовищі.
Нагороди Приз Ейзенштейна (1994) Премія «Ніка» в номінації «Найкраща сценарна робота» (1995, х/ф «Мусульманин») Приз кінокритики за найкращий сценарій (1995)
Фільмографія Автор сценаріїв фільмів: «Віра, Надія, Любов» (1984) «Канікули біля моря» (1986) «Садівник» (1987) «Бомж» (1988) «Після війни — мир» (1988) «Танк „Клим Ворошилов-2“» «Рій» (1990, у співавт.) «Казка про купецьку дочку і таємничу квітку» (1991) «Макаров» (1993) «Мусульманин» (1995) «72 метри» (2004) та ін.,
української кінокартини «Це ми, Господи!..» (1990, ''т/ф, у співавторстві з О. Ітигіловим).
Література Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.433-435.
Джерела
Фільмографія (kino-teatr.ru) Валерій Залотуха. Біографія.