Арзи-киз (також Легенда про дівчину Арзи або Місхорська дівчина; ) — одна з найвідоміших кримськотатарських романтичних легенд, що походить із південнобережного селища Місхор.

Легенда є важливою частиною культурної спадщини кримських татар. Мандрівники та туристи, які відвідують Місхор, можуть побачити відому бронзову скульптуру русалки Арзи з дитиною на руках, розташовану у Чорному морі на відстані 20–30 метрів від берега, а навпроти неї, на набережній — фонтан-пам'ятник «Дівчина Арзи та розбійник Алі-баба».

Сюжет легенди У Місхорі жив старий Абій-ага, який мав єдину доньку — красуню Арзи, чия врода була відома далеко за межами селища. Багато чоловіків сваталося до неї, проте серце дівчини належало заможному й чесному юнакові Еміру Асану з сусіднього села. Після пишних заручин закохані почали готуватися до весілля.

У тому ж селищі проживав хитрий і жадібний купець Алі-баба, якого недолюблювали місцеві жителі. Побачивши Арзи біля фонтану, він засліпився її вродою та вирішив викрасти дівчину, щоб вигідно продати її в султанський гарем у Стамбул. Алі-баба наказав своїм найманцям вистежувати дівчину.

У день весілля, коли все селище було зайняте святковими приготуваннями, Арзи за звичкою пішла до улюбленого фонтану на березі моря, щоб набрати води. У цей момент Алі-баба та його спільники схопили її, силоміць затягли в човен і відпливли в море. На крики дівчини прибігли Емір Асан, батько Абій-ага та односельці, проте було запізно — на піску біля фонтану залишився лише її перекинутий глечик із водою.

Арзи привезли до Стамбула, де продали за величезні гроші (на вагу золота) до палацу турецького султана. Попри розкішне життя, дівчина тужила за рідним Кримом, коханим та батьками. Згодом вона народила хлопчика, але туга за батьківщиною не згасала. Рівно через рік після свого викрадення, не витримавши розлуки з рідною землею, Арзи з немовлям на руках піднялася на найвищу вежу палацу, що височіла над Босфором, і кинулася в море.

Того ж вечора вона перетворилася на русалку () і припливла до рідного берега в Місхорі з дитиною на руках. Вона підійшла до свого улюбленого джерела, довго дивилася на рідне селище, а потім із глибоким зітханням знову зникла у хвилях Чорного моря. Відтоді, за легендою, русалка щороку в день свого викрадення припливає до місхорського берега.

Символізм та культурне значення

Дослідники кримськотатарського фольклору зазначають, що образ Арзи є символом нерозривного зв'язку кримських татар із рідною землею та неможливості життя на чужині. Образ джерела у легенді також має сакральне значення — у традиційній культурі півострова джерело уособлює життя, чистоту та початок нової родини, тому його осквернення Алі-бабою символізує трагедію руйнування мирного життя зовнішніми загарбниками.

У мистецтві та архітектурі

Скульптурний комплекс у Місхорі На початку XX століття відомий естонський скульптор, академік Амандус Адамсон, перебуваючи в Криму, надихнувся цією історією. На замовлення князя Фелікса Юсупова (який володів маєтком у Місхорі) Адамсон створив бронзовий архітектурний комплекс. На набережній було встановлено фонтан «Дівчина Арзи та розбійник Алі-баба», а в морі, на скелі — бронзову фігуру русалки з немовлям.

Під час штормів та подій Другої світової війни морську скульптуру русалки кілька разів руйнувало та змивало в море. Проте згодом її щоразу відновлювали; сучасна копія була відлита та встановлена у післявоєнний період (зокрема, реставрацію та повторне відлиття у 1980-х роках здійснювала кримська скульпторка Ніна Петрова).

Літературні та музичні адаптації Театр: На початку 1900-х років кримськотатарський письменник і драматург Юсуф Болат адаптував легенду для театральної сцени. П'єса стала класикою національної драматургії. Музичний спектакль «Місхорська дівчина» у виконанні Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру мав великий успіх і у 2002 році був представлений на гастролях у багатьох містах Туреччини.

Див. також Кримськотатарський фольклор

Примітки

Посилання Легенда про Арзи Киз на порталі Vatan Kırım (тур.)