Осман Хілмі Ефенді (також відомий як Муфтій Едірне Осман Хілмі Ефенді, ; 1867, Крим — 17 січня 1931, Едірне) — турецький релігійний, культурний та громадський діяч кримськотатарського походження, муфтій міста Едірне, один із лідерів національного опору у Фракії під час Турецької війни за незалежність.

Біографія

Походження та ранні роки Осман Хілмі Ефенді народився 1867 року в Криму в родині кримських татар. Його батьком був Халіл Алі, а матір'ю — Халіме Ханим. Наприкінці XIX століття, на тлі посилення політичного та релігійного тиску з боку Російської імперії, значна частина кримськотатарського населення була змушена емігрувати до Османської імперії (процес, відомий як мухаджирство), знаходячи новий притулок зокрема в регіонах Румелії та Східної Фракії.

Отримавши ґрунтовну освіту в різних ісламських медресе, Осман Хілмі розпочав педагогічну діяльність. У 1890 році він був призначений директором середньої школи (рушдіє) в Едірне — важливому культурному та адміністративному центрі імперії. Цю посаду він незмінно обіймав протягом 20 роківAğargan, Mehmet. Edirne Müftülerinden Osman Hilmi Efendi (1867—1931) // Edirne Tarihi. — 2011. — 11 грудня..

У 1910 році Осман Хілмі Ефенді був обраний головою Товариства ісламської громади (), яке опікувалося збереженням мечетей та історичних пам'ятокOsman Tosyavizade, Doktor Rıfat. Edirne Evkaf-ı İslamiyye Tarihi Camiler ve Mescitler. — Ankara: T.C. Başbakanlık Vakıflar Genel Müdürlüğü Yayınları, 1999.. Діяльність організації набула особливої ваги після Балканських воєн (1912—1913), коли унікальна архітектурна спадщина Едірне (колишньої османської столиці) зазнала значних руйнувань внаслідок облог та артилерійських обстрілів.

Суспільно-політична діяльність та опір Після завершення Першої світової війни та підписання Мудроського перемир'я постала загроза розчленування турецьких земель країнами Антанти. Для захисту прав турецького і мусульманського населення Фракії проти грецьких територіальних претензій, що базувалися на концепції «Великої ідеї», у листопаді 1918 року в Едірне було створено Товариство оборони прав Фракії та Пашаелі (). Засновниками організації виступили мер міста Шевкет Даґдевірен, депутат Фаїк Калтаккиран, адвокат Шереф Айкут та купець Касим Йолагелділі. Осман Хілмі Ефенді активно долучився до керівного складу товаристваBıyıklıoğlu, Tevfik. Trakya'da Milli Mücadele Cilt 1. — Ankara: Atatürk Kültür, Dil ve Tarih Yüksek Kurumu Türk Tarih Kurumu Yayınları, 1992.Güner, Zekai. Trakya-Paşaeli Müdafaa-i Hukuk Cemiyeti'nin Kuruluşu ve Faaliyetleri (1 Aralık 1918 — 13 Mayıs 1920) // Atatürk Araştırma Merkezi Dergisi. — 1998. — S. 11 — 176..

10 липня 1919 року, під час формування другого кабінету міністрів Дамада Феріда-паші, муфтій Осман Хілмі Ефенді очолив Товариство оборони прав Тракії та Пашаелі. Після зміни уряду та приходу до влади кабінету Алі Різи-паші, він передав повноваження голови меру Шевкету Даґдевірену. Осман Хілмі також став делегатом масштабного Фракійського (Едірненського) конгресу, який проходив 9–13 травня 1920 року в будівлі Едірненської чоловічої педагогічної школи за участі 220 делегатів, де обговорювалися плани збройного опору грецькій експансіїToker, Mustafa. Trakya Müdafaa-i Hukuk Cemiyeti'nin Kongre Tutanakları. — Ankara: TC Ankara Üniversitesi Türk İnkılap Tarihi Enstitüsü Yayınları, No:54, 2016..

Відомий військовий історик Тевфік Бийиклиоглу у своїй фундаментальній праці «Національна боротьба у Фракії» так описував муфтія:

Окупація, депортація та полон 25 липня 1920 року відповідно до умов нератифікованого Севрського договору грецька армія під командуванням генерала Александра Мазаракіса окупувала Едірне. Грецька адміністрація негайно усунула Османа Хілмі з посади муфтія через його націоналістичну діяльність, призначивши натомість лояльного Мустафу Хілмі Ефенді (колишнього муфтія Гевгелії). Почалися масові репресії проти інтелігенції Фракії з метою придушення будь-яких проявів спротиву.

11 вересня 1922 року Осман Хілмі Ефенді був заарештований та депортований грецькою владою. Його утримували в таборах для військовополонених та політичних в'язнів на островах Самотракі, Лесбос (Мітіліні), Ханья (Крит) та Мілос. Звільнення лідерів турецького опору відбулося в рамках угоди про взаємний обмін полоненими та інтернованими особами, що передувала підписанню Лозаннського мирного договору.

23 березня 1923 року на грецькому пароплаві «Пропонтіс» () група з 723 турецьких бранців, серед яких були Осман Хілмі Ефенді, Шевкет Даґдевірен та Хафиз Ракім Ертюр, прибула до СтамбулаYöre Dergisi. — Edirne, 2002. — № 10-11. — S. 31-329.Altınel, B. Cem. 1863—1931 Şevket Dağdeviren ve Edirne'si. — İstanbul: Edirne Belediyesi Yayınları, No: 27, 2017.. Після повернення до звільненого Едірне Осман Хілмі знову офіційно посів посаду муфтія міста, на якій залишався до кінця життяAltınel, B. Cem. Kuruluşunun 100. Yılında Trakya Paşaeli Müdafaa-i Hukuk Derneği Yöneticilerinin Yaşam Öyküleri. — Edirne: Edirne Belediye Başkanlığı Yayınları, No: 30, 2018. ISBN 978-605-67594-4-4..

Нагороди та останні роки За вагомий внесок у національно-визвольну боротьбу та політичну підтримку руху за незалежність, рішенням Великих національних зборів Туреччини муфтій Осман Хілмі Ефенді був нагороджений Медаллю Незалежності Туреччини з білою стрічкою. Цей тип стрічки присвоювався цивільним діячам, урядовцям, релігійним лідерам та депутатам, які забезпечували тилове забезпечення, дипломатичну, ідеологічну чи адміністративну підтримку нації, не беручи безпосередньої участі в бойових діях на передовій лінії фронту.

Осман Хілмі Ефенді пішов із життя 17 січня 1931 року. Його поховали з військовими та державними почестями на історичному кладовищі Бучуктепе в Едірне.

Сім'я Під час своєї роботи на посаді директора школи в місті Димотика (нині Греція) Осман Хілмі одружився із Зейнеп Ханим (1869—1930). У шлюбі народилося четверо дітей:

син Алі Самі Топчу (1891) — згодом став корпусим генералом (генерал-лейтенантом) турецької армії; донька Еміне Макбуле (1903); донька Айше Мюрвет (1906); донька Хатідже Саадет Садіє Зорлутуна (1909).

Відоміна турецька письменниця-романістка Халіде Нусрет Зорлутуна у своїх мемуарах «Роман однієї епохи» (), опублікованих у 1978 році, згадує, що її шлюб із Азізом Веджіхі Зорлутуною, який відбувся 9 вересня 1926 року в Едірне, укладав особисто муфтій Осман Хілмі Ефенді. Азіз Веджіхі був старшим братом Саліха Зорлутуни, який, у свою чергу, був одружений із наймолодшою донькою муфтія Османа Хілмі — Хатідже Саадет.

Примітки