Ганс Генріх Россбах (; 8 травня 1865, Лейпциг — липень 1943, Дрезден) — німецький воєначальник, генерал-майор Саксонської армії і лідер організації «Сталевий шолом» у Східній Саксонії.

Біографія Россбах вступив до саксонської армії як новобранець і 21 травня 1884 року був призначений фенріхом у Карабінерному полку. 18 вересня 1885 року його підвищено до лейтенанта. У 1891 році його було відряджено до Прусської військової академії в Берліні, де 24 липня 1892 року він отримав звання оберлейтенанта запасу, а в 1894 році повернувся до Саксонії. 12 вересня 1896 року його було призначено ротмістром без патенту, і він служив у 17-му Уланському полку, одночасно виконуючи обов'язки ад'ютанта 1-ї кавалерійської бригади № 23. Після отримання патенту ротмістра 21 серпня 1898 року йому було доручено виконання обов'язків начальника військового відділу у Ветеринарному вищому училищі та школі підготовки в Дрездені. У 1900 році його було переведено до 18-го Уланського полку в Лейпцигу на посаду командира 4-ї ескадрону. У 1903 році його звання було змінено на гауптмана, і його перевели до Саксонського військового міністерства, до 2-го армійського адміністративного відділу. 21 вересня 1907 року його підвищили до майора та перевели до штабу 1-го гусарського полку «Король Альберт» № 18 у Гроссенгайні. У 1910 році йому було призначено командування 3-м уланським полком № 21 «Імператор Вільгельм II, король Прусський», а після підвищення до оберстлейтенанта у 1913 році його було затверджено командиром полку. У березні 1914 року його було внесено до резервного списку після схвалення його відставки.

Після початку Першої світової війни його було призвано на службу та призначено начальником штабу заступника генерального командування 12-го (1-го Королівського саксонського) армійського корпусу. Він служив на цій посаді до середини вересня 1916 року. Після підвищення до оберста в 1916 році, у серпні того ж року його було направлено на Західний фронт як командира 106-го піхотного полку ландверу. З грудня 1916 року по квітень 1917 року він командував 104-м резервним піхотним полком. Потім він прийняв командування 408-ю піхотною бригадою, яка була розгорнута в Румунії до січня 1919 року. Як командир бригади, Россбах відзначився в битвах під Путною та Сузитою. Він залишив армію в 1920 році.

У повоєнний період він дослужився до посади гауфюрера (регіонального лідера) «Сталевого шолому» Східної Саксонії до 1928 року та з'являвся на публічних заходах у цій якості. Він також був номером 8 у списку кандидатів Німецької національної народної партії від округу Східна Саксонія на виборах до Рейхстагу 1928 року. Він брав участь у Бісмарцькій комерції в Дрездені в 1935 році як представник Імперської асоціації німецьких офіцерів.

Нагороди Отримав численні нагороди, серед яких:

Орден Червоного орла Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Альберта (Саксонія) офіцерський хрест з мечами командорський хрест 2-го класу з мечами Орден Залізної корони 3-го класу (Австро-Угорщина) Галліполійська зірка (Османська імперія) Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (2 грудня 1917) Почесний хрест ветерана війни з мечами

Примітки