Йоганн Фрідріх Вільгельм Ріттер Вальтер фон Вальдерштеттен (; 4 березня 1805, Ротенбург-на-Таубері — 19 вересня 1889, Мюнхен) — німецький воєначальник і картограф, генерал піхоти Баварської армії.

Біографія

Походження Фрідріх Вільгельм походив зі старовинної патриціанської родини в Ротенбурзі-на-Таубері. Протягом кількох поколінь представники родини були бургомістрами та членами міської ради у своєму рідному місті. Йоганн Флоріан Адам Вальтер (1686–1730), лейтенант кірасирського полку, був посвячений у дворянство в 1702 році з титулом «фон Вальдерштеттен».

Йоганн Георг Вальтер (1731–1804), дід Фрідріха Вільгельма, був консультантом; його батько, Георг Крістоф Вальтер (1773–1836), помер баварським майором. Його мати — Марія Євфросина Франциска, уроджена Вальтер (1777–1844).

Кар'єра Вальтер вступив до Кадетського корпусу в Мюнхені кадетом у 1815 році та був призначений юнкером у 7-му лінійному піхотному полку Баварської армії 9 жовтня 1824 року. 9 жовтня 1825 року його підвищено до унтерлейтенанта 16-го лінійного піхотного полку. З 1833 року Вальтер працював професором у Кадетському корпусі, де спочатку викладав географію, а пізніше також природничу історію та історію. Він працював над великою працею з топографії Королівства Баварія, перша частина якої, опублікована в 1844 році, була присвячена кронпринцу Максиміліану. Як автор цієї праці, він був обраний позачерговим членом Баварської академії наук у 1846 році. У 1848 році він опублікував нарис військової географії та військової історії Баварії.

20 січня 1844 року Вальтера було підвищено до оберлейтенанта 1-го піхотного полку «Король», 7 квітня 1847 року — до гауптмана другого класу 2-го піхотного полку «Кронпринц», 21 серпня 1848 року — до гауптмана першого класу, 25 червня 1854 року — до майора 11-го піхотного полку «Ізенбург», 31 березня 1855 року — до оберстлейтенанта 1-го піхотного полку «Король», а наказом армії від 9 травня 1859 року — до оберста.

Вальтер, якого 2 січня 1865 року було підвищено до генерал-майора та призначено командиром 6-ї піхотної бригади, затверджений на посаді на початку кампанії проти Пруссії 26 травня 1866 року. Однак він не зміг брати участь у кампанії, оскільки зламав і вивихнув ліву руку під час падіння з коня. Після війни його перевели до 2-ї піхотної бригади на ту саму посаду та призначили комендантом столиці та королівської резиденції Мюнхена 16 січня 1867 року.

8 січня 1869 року його підвищили до генерал-лейтенанта та призначили командиром 3-ї армійської дивізії в Нюрнберзі. З цим великим підрозділом Вальтер воював у Французько-прусській війні 1870/71 років, перебуваючи у складі 2-го армійського корпусу під командуванням генерала Якоба фон Гартманна, у битвах під Вайссенбургом (4 серпня 1870 року), Вертом (6 серпня 1870 року), Седаном (1 вересня 1870 року) та під час облоги Парижа. За видатні заслуги в битві під Седаном Вальтер отримав Хрест Великого Командора Ордена «За військові заслуги» та Залізний хрест другого ступеня наказом армії від 11 жовтня 1870 року.

22 березня 1873 року йому було надано бажане звільнення з пенсією. Десять років по тому йому було присвоєно звання генерала піхоти запасу. Після звільнення з армії він оселився в Мюнхені, де помер 19 вересня 1889 року у віці 84 років.

Шлюб та нащадки Фрідріх Вільгельм Вальтер фон Вальдерштеттен був посвячений в особисте баварське дворянство 8 серпня 1868 року, а 4 грудня 1871 року в Гоеншвангау його було посвячено спадково з предикатом «фон Вальдерштеттен». Він був внесений до Баварського дворянського реєстру 8 січня 1872 року. З 1846 року він був позачерговим членом, часом також членом-кореспондентом, а з 1873 року — дійсним членом Баварської академії наук.

Він одружився з Вільгельміною Людовікою Доротеєю Гайгер (1825–1897) в Ульмі в 1842 році. Пара мала двох синів і три доньки. Отто Генріх (нар. 1848), старший син, служив баварським генерал-майором. Його молодший брат, Вільгельм Карл Георг (1858–1942), став генералом кінноти та генерал-ад'ютантом короля Баварії Людвіга III. З дочок, Клементина Йоганна Юлія (нар. 1851) вийшла заміж за баварського гауптмана барона Готтліба Штромера фон Райхенбаха у 1873 році.

Нагороди

Орден «За заслуги» Баварської корони, лицарський хрест (9 січня 1868) Орден «За військові заслуги» (Баварія) великий командорський хрест (1870) — за заслуги в битві при Седані. великий хрест (1873) Залізний хрест 2-го класу (11 жовтня 1870) — за заслуги в битві при Седані. 1-го класу Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (26 січня 1871; заднім числом від 1 вересня 1870) — за заслуги в битві при Седані. Почесний громадянин міста Нюрнберг Орден Людвіга (Баварія), почесний хрест (24 вересня 1872)

Бібліографія

Bayerns Land und Natur für die Zöglinge des k. Kadeten-Korps entworfen. Giesser, München 1833. Umrisse zur Landes-, Volks- und Staats-Kunde von Bayern – Zum Gebrauche der Zöglinge des K. Cadetten-Corps entworfen. Giesser, München 1833. Topische Geographie von Bayern. Verl. der Literarisch-Artistischen Anst. München 1844. Grundriß einer Militärgeographie und Kriegsgeschichte von Bayern. 1848.

Література

Baptist Schrettinger: Der Königlich Bayerische Militär-Max-Joseph-Orden und seine Mitglieder. Oldenbourg, München 1882. Band 2, S. 966–967. Wilhelm Ritter Walther v. Walderstötten †. In: Militär-Wochenblatt. Nr. 22 vom 15. März 1890, S. 655–660. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Briefadeligen Häuser. 1909. Dritter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1908, S. 872–873.

Посилання

Prof. Dr. Friedrich Wilhelm Ritter von Walther-Walderstötten. In: Bayerische Akademie der Wissenschaften. (Rückschau – verstorbene Mitglieder)