V Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута — 1997» відбувся навесні 1997 року. Фестиваль став масштабною культурною подією, яка охопила як Слобожанщину (конкурсна частина у Харкові), так і столицю України (фінальні заходи у Києві). Загалом фестиваль залучив безпрецедентну кількість глядачів — близько 1 000 000 осіб (по 500 тисяч у кожному місті).

Історія та особливості проведення На регіональних відбіркових турах по всій країні виступили 2587 музикантів. До фінальної частини у Харкові з’їхалося 94 солісти та гурти. П'ята «Рута» відзначилася потужним фінансовим розмахом завдяки залученню великих міжнародних та вітчизняних спонсорів (виробників газованих напоїв та шоколаду), що дозволило забезпечити високий технічний рівень сцени, світла та звукового обладнання (зокрема, використання фірмових комбопідсилювачів Marshall).

Захід зафіксував якісний перехід до індустріальних стандартів. З конкурсантами вперше масштабно працювала велика команда продюсерів, хореографів, стилістів та викладачів вокалу, завдяки чому акцент журі змістився з пошуку виконавців, які просто співають українською, на вибір найкращих і найконкурентніших серед них.

Школа-майстерня та візуальний стиль Нововведенням фестивалю став запуск постійної «школи-майстерні» у Києві — своєрідного музичного інкубатора. Організатори завчасно зібрали перспективних конкурсантів у столиці для проходження інтенсивних занять з вокалу, хореографії та акторської майстерності. З конкурсантами вперше працювала велика група продюсерів, стилістів, перукарів та візажистів, які підбирали для них нові сценічні костюми та зачіски. Також на київських студій звукозапису для виконавців записували професійні фонограми. Рекордсменом став аранжувальник Василь Ткач, який створив 34 пісні для учасників фестивалю.

Крім того, модельєрка Лілія Пустовіт розробляла для фестивалю екстравагантний одяг, який показували під час дефіле та модних показів на концертних майданчиках.

Політичний контекст та суспільна реакція Проведення масштабного україномовного фестивалю в Харкові супроводжувалося певним ідеологічним протистоянням. Місцеві проросійські політичні кола та низка харківських російськомовних колективів, які не пройшли відбір, висловлювали відкрите незадоволення. Місцева преса та телебачення випускали критичні сюжети про «приїжджих бандерівців», звинувачуючи організаторів у тому, що проведення масштабних фестивальних концертів на площі Свободи (зокрема під час святкування 9 травня) заважало традиційним радянським урочистостям.

Електронний бум та курс на автентику Фестиваль зафіксував естетичний злам в українській молодіжній культурі. Під впливом світової електронної сцени (зокрема, The Prodigy, Nine Inch Nails, Apollo 440) чимало рок-виконавців почали масово експериментувати з комп'ютерним аранжуванням, через що номінація «Танцювальна музика» стала головним центром уваги та кар'єрним трампліном для артистів.

Головним концептуальним гаслом оргкомітету в 1997 році стала «автентика». Від конкурсантів усіх напрямків (зокрема й від представників брейкбіту, нойзу та панк-року) вимагали інтегрувати у сучасні аранжування елементи традиційного українського фольклору, етнічні мотиви та народні інструменти. Члени журі констатували якісну зміну: якщо раніше доводилося цілеспрямовано відшукувати тих, хто звертається до національної тематики, то тепер настав час обирати найкращих серед них.

Попри успіх, існувала критика щодо репертуару виконавців, який подекуди ставав занадто схожим — ймовірно, через надто тісну співпрацю дирекції з обмеженим колом постійних авторів. Жанр авторської пісні на цьому фестивалі переживав глибоку кризу, остаточно трансформувавшись в акустичну музику. Серед класичних співців-бардів було присуджено лише третю премію Дмитру Гарбузу та гурту «Дим коромислом».

Головним шлягером та відкриттям фестивалю став суперхіт «Зроби мені хіп-хоп» від місцевих фаворитів — харківського гурту «Танок на майдані Конго», який здійснив прорив в українській хіп-хоп культурі. Після завершення конкурсної програми відбувся масштабний всеукраїнський гастрольний тур лауреатів, який забезпечив їм високу популярність на загальнонаціональному рівні.

Фінансова модель та комерційне партнерство П'ята «Рута» відзначилася потужним фінансовим розмахом і стала однією з найуспішніших за всю історію заходу з погляду залучення великого бізнесу. За спогадами співавтора творчої концепції фестивалю Анатолія Калениченка, подія відбулася завдяки залученню великих міжнародних та вітчизняних спонсорів (зокрема компаній «Кока-кола» та виробників шоколаду «Корона»).

Це дозволило забезпечити високий технічний рівень сцени, професійного світла та звукового обладнання (зокрема, використання фірмових комбопідсилювачів Marshall). Організатори намагалися будувати фестивальний рух на прозорих ринкових засадах і легальних вхідних квитках, протиставляючи «Руту» напівкримінальним схемам, які наприкінці 1990-х років панували в українському шоу-бізнесі та сфері тіньових гастролей закордонних виконавців.

Залаштункові події та курйози Організаційні труднощі в ХАТОБі: Півфінальні прослуховування приймав Харківський оперний театр (ХАТОБ). Керівництво театру висловило побоювання, що електромережа будівлі не витримає навантаження від фестивального обладнання. Щоб вирішити проблему, оргкомітет придбав потужний автономний генератор, проте після цього адміністрація ХАТОБу все ж погодилася надати доступ до внутрішніх розеток. Згодом куплений генератор за нез'ясованих обставин зник із господарчого двору театру. Інцидент із налаштуванням інструментів: Під час рок-номінації технічна служба фестивалю спробувала перед виходом на сцену перевірити гітари конкурсантів за допомогою новітніх електронних тюнерів. Однак радянсько-чеські електрогітари (зокрема марки Jolana Diamant), які використовували молоді музиканти, технічно не взаємодіяли з приладами. У результаті інструменти були повністю розлаштовані безпосередньо перед виступом, через що виконання конкурсної програми перетворилося на незапланований авангардний нойз.

Лауреати фестивалю «Червона Рута» в Харкові була відома завдяки другій хвилі нових, перспективних, цікавих гуртів, серед яких були відкриті такі, як «Тартак», «ТНМК», «Катя Чілі» та «Мандри».

За результатами конкурсних виступів журі визначило переможців у таких категоріях:

Танцювальна музика та хіп-хоп «Танок на майдані Конго» (ТНМК) — Гран-прі «Тартак» — I премія «Спалахнув шифер» (Ужгород) «Троє поросят» (Дніпро) гурт «ІОА-4» (Чернівці)

Популярна музика Катя Чілі Юлія Лорд гурт «Радослав» Яна Яновська

Рок-музика «ДАТ» — лауреати I премії «Моторолла» «БОМБТРЕК» «Фактично самі» (майбутній гурт «Qarpa») — відзначені за першу спробу переосмислити фольклор через панк-рок «Соу» «Спідвей» «Далтім»

Примітки

Джерела

Див. також Червона рута (фестиваль) Тарас Мельник Зроби мені хіп-хоп (альбом)