Ніна Миколаївна Садур (, до шлюбу Колесникова; 15 жовтня 1950, Новосибірськ — 12 листопада 2023, Москва) — радянська і російська письменниця, прозаїк і драматург.
Життєпис Народилася 15 жовтня 1950 року в місті Новосибірськ, у сім'ї професійного поета та вчительки російської мови і літератури. Після закінчення школи вступила у Новосибірське відділення Московського інституту культури, одночасно працювала в бібліотеці.
Писати почала з кінця 1970-х років, друкуватися — з 1977 року. Перша її публікація відбулася в журналі «Сибірські вогні». У 1983 році закінчила Літературний інститут імені Горького. На початку своєї творчої кар'єри, щоб заробити на життя, їй довелося влаштуватися мити підлогу в Театр ім. Пушкіна.
У 1982 році написала п'єсу «Чудна баба», яка відразу принесла їй популярність в театральних колах. 1989 року випустила свій перший повноцінний збірник п'єс «Чудна баба».
1994 року вийшла перша книга прози «Відьмині слізоньки», 1999-го — збірка «Паморока». 1989-го вступила до Спілки письменників СРСР.
У 2014 році Садур була серед письменників і діячів культури, які підтримали анексію Криму. Брала участь у літературному фестивалі російської словесності 2016 року в СевастополіРадио Свобода: «В Москве умерла драматург и сценарист Нина Садур» (12 ноября 2023)webkamerton.ru: 11 мая в Севастопольском центре культуры и искусств состоялось торжественное открытие I Международного фестиваля русской словесности «Точка сборки» (2016 г.).
Премії, відзнаки та нагороди 1997 — Премія фонду «Знамя»
Твори
«Панночка»Ганна Улюра Гоголівський текст в російській жіночій літературі 1990-х років «Миленький, рыженький» «Лунные волки» «Брат Чичиков» «Памяти Печорина» «Нос» «Доктор сада» «Уличенная ласточка» «Заря взойдет» «Ехай» «Чудная баба» «Мужчины его женщины» «Я — это ты» «Таксистка» «Ростов-папа» «Юг» «Ветер окраин» «Чудесные знаки спасенья» «Сад» «Заикуша» «Девочка ночью» «Немец» «Сила волос» «Фалалей» «Похождения Шипова» «Мальчик-небо» «Остров Несусвет» «Лётчик» «Снегири»
Примітки
Посилання Садур Н. М.