Авентин Сільвій () — міфічний цар Альба-Лонги, син Ромула Сільвія і батько Проки Сільвія. У традиційних списках албанських царів він займає місце серед правителів, які пов'язують легендарну історію Лації з родоводом Ромула і Рема. Згідно з античною традицією, після смерті Авентин був обожнений. З його іменем пов'язували походження імені Авентинського пагорба в Римі, де, за однією з версій, він був похований.
Життєпис Згідно з переказами, місто Альба-Лонга було засноване Асканієм як колонія Лавініума. Місто було столицею Латинського союзу та важливим релігійним центром. Альбой-Лонгою правили царі з роду Сільвіїв, нащадки брата або сина Асканія, предки по жіночій лінії близнюків Ромула і Рема — засновників Риму. Античні тексти містять перелік цих царів, але в сучасній історіографії вважається загальновизнаною думка, що цей список був створений штучно для заповнення трьохсотрічної лакуни між падінням Трої та заснуванням Риму.
Згідно з цим переліком, Авентин Сільвій був сином царя Ромула Сільвія —тирана, який кинув виклик богам і був покараний Юпітером. Після загибелі Ромула йому мав успадкувати молодший брат на ім'я Акрота, який поступився владою племіннику — Авентину. згадує молодшого брата Авентина — Юлія, прадіда римського патриція Прокула Юлія.
Сином і наступником Авентина Сільвія був Прока Сільвій. У п'ятиденному віці, згідно з Овідієм, цей царевич зазнав нападу стриксів — злих духів у вигляді птахів. Дослідники відзначають бездіяльність у цій історії батьків, які виявляються нездатними виявити проблему, надати допомогу та просто взаємодіяти зі своєю дитиною. Все, що можуть робити Авентин та його дружина, — це плакати біля колиски, а рятують дитину годувальниця та німфа Крана.
Згідно з Діонісієм Галікарнаським, Авентин Сільвій правив протягом 37 років. Антикознавець Роланд Ларош вважає це число штучним. Виходячи з терміну правління його наступника — 23 роки, їх загальний час правління тривав 60 років, що складає рівно два покоління по тридцять років. До того ж дослідник зазначає, що термін правління Авентина Сільвія ідентичний терміну правління першого римського царя Ромула.
Аврелій Августин виклав дві версії легенди про смерть царя. Згідно з першою, Авентин Сільвій загинув у бою та був похований на Авентинському пагорбі. Згідно з другою, він просто зник. Августин повідомляє, що цар був обожнений після смерті. Російський дослідник Олександр Коптєв вважає, що ця легенда схожа на розповіді про зникнення та подальше обожнювання інших царів Лація — Енея і Ромула.
За часів принципату статуя Авентина Сільвія була встановлена на Форумі Августа разом із статуями інших царів Альба-Лонги.
Етимологія імені
Антикознавець Конрад Трібер зазначав, що Авентин Сільвій зустрічається у всіх відомих йому списках альбанських царів, але в деяких з них написання імені трохи відрізняється. Так, Діодор Сицилійський, Євсевій Кесарійський, Георгій Сінкелл та автор хроніки «Chronographeion Syntomon» називають його Авентієм, а середньовічне джерело «Excerpta Latina Barbari» — Абінтіном.
Дослідники пов'язують царське ім'я з Авентинським пагорбом. Мавр Сервій Гонорат у коментарях до «Енеїди» наводить варіант легенди, в якому епонімом пагорба виявляється не альбанський правитель, а більш ранній Авентин — цар аборігінів.
Римський поет Гней Невій, розповідаючи про походження назви Авентинського пагорба, не згадував царя Авентина. Це дало французькому історику привід стверджувати, що за часів Невія легенди про Авентина ще не існувало. Однак археологічні відкриття XX століття дозволили судити, що ця легенда була відома ще за часів Квінта Фабія Піктора. На думку Александра Грандаззі, міф про Авентина з'явився не пізніше IV або початку III століть до н. е. Дослідник пов'язує походження міфу з гробницею царя Авентина, що знаходилася на північно-західному схилі однойменного пагорба.
Примітки
Джерела та література
Джерела
Література