Віллем Карел Діке (15 лютого 1905, Дордрехт, Нідерланди– 27 квітня 1962, Де Білт ) –був голландським педіатром, який першим розробив безглютенову дієту та довів, що при захворюваннітонкої кишки, целіакії деякі види борошна викликають у хворих людей рецидив.
Життя З 1922 по 1929 рік Віллем Діке вивчав медицину в Лейдені, потім —спеціалізувався на педіатрії в дитячому госпіталі Юліани (Juliana Kinderziekenhuis) у Гаазі з 1929 по 1933 рік. У 1936 році, у віці 31 року Дікке став медичним директором лікарні. У 1957 році його було призначено професором Утрехтського університету, і він став медичним директором дитячої лікарні Вільгельміни (Wilhelmina Kinderziekenhuis).
Діке помер у 1962 році від цереброваскулярної хвороби . Його кандидатура розглядалася на здобуття Нобелівської премії з медицини 1962 року, але його смерть в той рік зробила дискусію безпідставною через те, що премію не присуджуються посмертно. Нідерландське товариство гастроентерології заснувало на його честь нагороду для відзначення новаторських досліджень у цій галузі, і Віллем був першим, хто отримав золоту медаль Діке.
Голод у Голландії 1944–1945 років Відкриття причини захворювання целіакії можна частково пояснити голландською голодною зимою 1944 року. Через дефіцит пшениці спостерігалося покращення стану дітей у відділенні для хворих на целіакію. Історії розповідають про перші дорогоцінні запаси хліба, які видавали дітям, що одужали від хвороби і це призводило до негайного рецидиву. Таким чином, у 1940-х роках Віллем Діке зміг підтвердити свою раніше досліджену гіпотезу про те, що споживання пшениці загострює перебіг целіакії.
У 1940-х і 1950-х роках він продовжив розробку безглютенової дієти, яка змінила спосіб лікування дітей, хворих на целіакію.
Праці
Dicke, WK (1950), Coeliakie: een onderzoek naar de nadelige invloed van sommige graansoorten op de lijder aan coeliakie (PhD thesis), Utrecht, NL : University of Utrecht
Див.також Сідні В. Хаас Берта Бобат Клеменс фон Пірке Едвард Мелланбі
Посилання