Парі Торна — Гокінга — Прескілла — публічне парі, яке стосувалося інформаційного парадоксу чорної діри й було укладене 6 лютого 1997 року між фізиками-теоретиками Кіпом Торном і Стівеном Гокінгом з одного боку та з іншого.
Огляд Торн і Гокінг стверджували, що оскільки загальна теорія відносності унеможливлює випромінювання будь-чого з чорних дір і втрату ними інформації, то маса-енергія та інформація, які несе випромінювання Гокінга, мають бути «новими» й не походити зсередини горизонту подій чорної діри. Оскільки це суперечить уявленню про мікропричинність у квантовій механіці, саму квантову механіку довелося б переглянути. Прескілл натомість доводив протилежне: оскільки квантова механіка передбачає, що інформація, яку випромінює чорна діра, пов’язана з інформацією, що впала в неї раніше, то уявлення про чорні діри в межах загальної теорії відносності слід певним чином змінити. Переможець парі мав отримати енциклопедію на свій вибір, «з якої можна за бажанням отримувати інформацію».
2004 року Гокінг оголосив, що визнає поразку в парі, і заявив, що тепер вважає: горизонти чорних дір мають флуктуювати й пропускати інформацію. На підтвердження цього він подарував Прескіллу примірник книги «Тотальний бейсбол: найповніша енциклопедія бейсболу» (). Порівнюючи беззмістовну інформацію, яку можна отримати з чорної діри, зі «спаленням енциклопедії», Гокінг пізніше жартував: «Я подарував Джону бейсбольну енциклопедію, але, можливо, мав би просто віддати йому попіл». Однак Торн залишився непереконаним у доведенні Гокінга й відмовився робити свій внесок у приз. Твердження Гокінга про розв’язання парадоксу досі не отримало повного визнання в науковій спільноті, і консенсусу щодо того, чи є його аргументи достатньо переконливими, наразі немає.
Раніше Гокінг припускав, що сингулярність у центрі чорної діри може утворювати міст до «дочірнього всесвіту», куди могла б переходити втрачена інформація; подібні теорії були дуже популярні в науковій фантастиці. Проте згідно з новою ідеєю Гокінга, представленою 21 липня 2004 року на 17-й в Дубліні, чорні діри зрештою передають у спотвореній формі інформацію про всю матерію, яку вони поглинають:
Ранніше парі Торна—Гокінга Старіше парі 1974 року — щодо існування чорних дір — Гокінг описував як своєрідний «страховий поліс»:
В оновленому й розширеному виданні «Короткої історії часу» Гокінг зазначає: «Хоча ситуація з Лебедем X-1 не зазнала значних змін відтоді, як ми уклали парі у 1975 році, нині існує так багато інших спостережних доказів на користь існування чорних дір, що я визнав поразку. Я сплатив обумовлений внесок — річну передплату «Penthouse» — що викликало обурення ліберальної дружини Кіпа».
Хоча Гокінг зазначав, що парі уклали 1975 року, сам письмовий документ — написаний рукою Торна й підписаний ним і Гокінгом — містить підписи свідків під приміткою «Засвідчено цього десятого дня грудня 1974 року». Торн підтвердив цю дату в епізоді від 10 січня 2018 року телепередачі на PBS.
Примітки