Ієронім Кеневич (; , 1830 — 10 лютого 1911, Дорошевичі) — великий землевласник Російської імперії, мозирський повітовий маршалок.

Походження родини та батька Належав до дворянського роду гербу «Равич». Народився в родині Героніма Кеневича (1796—1884) та Катерини Ігнатівни Горват (1807—1891). Був охрещений у католицькій вірі.

Освіта Навчався в Дерптському університеті та належав до студентської корпорації «Konwent Polonia».

Соціальна діяльність Обраний дворянами Мозирського повіту на посаду Мозирського повітового маршала.

20 листопада 1857 року підписані перші рескрипти російського імператора Олександра II Вільнюському генерал-губернатору (1855—1863) генерал-лейтенанту Володимиру Івановичу Назімову та генерал-губернатору Санкт-Петербурга (1854—1864) Павлу Миколайовичу Ігнатьєву (1797—1879), в яких викладалася програма російського уряду щодо відкриття губернських комітетів у селянських справах (комітетів з підготовки дворянами проектів селянських реформ), що дало початок роботі зі звільнення селян від кріпацтва та поставило дворянство Віленської, Коунаської та Гродненської губерній на передній план цього процесу. Після цього губернські комітети у селянських справах почали організовуватися в інших губерніях. 30 серпня 1858 року було створено Мінський губернський комітет у селянських справах, який очолив мінський губернський маршал (1853—1859) Людвік Антонович Слатвінський, його заступником став Атон Ігнатович Горват, колишній губернський маршал. До складу комітету входили члени від кожного повіту губернії. Геронім Кеневич став членом від Мозирського повіту (разом з Антоном Павловичем Єленським (1818—1874), Артуром Данилевичем Горватом (1838—1903) та Наполеоном Феліксовичем Єленським (1810—1883)) Мінського губернського комітету у селянських справах, створеного 30 серпня 1858 року. Кеневич виступив за скасування кріпосного права, але за звільнення селян без надання їм землі. Зрештою, цю пропозицію дворян «західних губерній» царський уряд відхилив — було вирішено звільнити селян земельними наділами.

Напередодні Січневого повстання (1863—1864) він був членом політичної групи «Білих».

У 1888 році він став членом Мінського сільськогосподарського товариства (МТСГ).

Смерть і похорон Помер 10 лютого 1911року (29 січня 1911 року за Григоріанським календарем) в маєтку Дарашевичі, де й був похований.

Маєтки Володів великими маєтками в Дарашевичах та Бринєві.

Дружина та діти Одружився зі своєю двоюрідною сестрою, католицькою дворянкою Ядвігою Олександрівною Горватт з маєтку Барбарови (Речицький повіт, Мінська губернія), з якою мав дітей:

Клатільда ​​Геронімівна Кеневич (1863—1919). Чоловік: Ксаверій Патваровський (1858—1887); Софія (Софія-Марія) Геронимівна Кеневич (1865—?). Чоловік: Вавринець Путкамер (1859—1923); Геронім Геронімович Кеневич (1867—1925), жив і керував маєтком Бринєв. Дружина: Аделя Антоніївна Наркевич-Йодка (1870—1937); Кеневич Ядвіга Геронимівна (бл. 1870—1905). Чоловік: Любанський Євстах Янович (1859–після 1913); Олександр Геронімович Кеневич (1868—?); Антон Геронімович Кеневич (1877—1960), жив і керував маєтком Дорошевичі. Дружина: графиня Магдалена Грабовська (1881—1961).

Джерела Адреса членов Минского общества сельского хозяйства. ― Минск : Паровая типолит. Х. Дворжец, [1889―1897?]. ― 34 с. Aftanazy, R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej : w 11 t. / R. Aftanazy. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zaklad im Ossolinskich, 1991. — Cz. 1. Wielkie księstwo Litewskie. Inflanty. Kurlandia. — T. 2. Województwa brzesko-litewskie, nowogródzkie. — 474 s. Boniecki, А. Herbarz polski. T.X. — W-wa. 1907. Kieniewicz, S. Dereszewicze. 1863 / S. Kieniewicz. — Wroclaw-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Lodź : Ossolineum, 1986. — 192 s. Kieniewicz, A. Nad Prypecią dawno temu… Wspomnienia zamierzchłej przeszłości / A. Kieniewicz. – Wrocław etc. : Ossolineum, 1989. — 558 s. Szpoper, D. Pomiędzy caratem a snem o Rzeczypospolitej: Myśl polityczna i działalność konserwatystów polskich w guberniach zachodnich Cesarstwa Rosyjskiego w latach 1855–1862 / D. Szpoper. – Gdańsk : Wyd-wo Uniwersytetu Gdańskiego, 2003. – 624 s. Urbański, A. Memento kresowe / A. Urbański. — Warszawa : Drukarnia St. Niemiry syn i S-ka, 1929. — 156 s. Żołtowska, J. Inne czasy i inni ludzie / J. Żołtowska. — Londyn, 1959.