«Новий альманах на багато прийдешніх років» (), більш відомий під скороченою назвою «Новий альманах» (), — астрономічна праця, яка мала важливе значення для морської навігації на початку XVI століття, особливо в країнах на узбережжях Північного та Балтійського морів. Вперше вона була опублікована 1499 року, а 1514 року вийшла унікальна збірка астрономічних таблиць. Усього вийшло 13 видань книги, останнє з них — у 1551 році.
Цей морський альманах створив — німецький священник, математик і астроном з Тюбінгенського університету, відомий проєктуванням і виготовленням астрономічних приладів і моделей (зокрема небесного глобуса в Констанці). У збиранні даних також брав участь астроном Якоб Пфлаум з Ульма. Праця здобула велику популярність у прибережних країнах Центральної й Північної Європи, тоді як держави Південної Європи, що на той час очолювали перегони за дослідження океанів, уже мали доступ до інших важливих праць, зокрема «Almanach perpetuum» Авраама Закуто.
Як і у випадку з іншими тогочасними працями такого масштабу, оригінальні примірники «Нового альманаху» зберігаються в деяких національних бібліотеках й університетських бібліотеках.
Примітки