Carex fimbriata — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Західні Альпи (Франція, Італія, Швейцарія). Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Опис Ця осока заввишки 10–40 см. Окремі рослини часто мають короткі, повзучі стебла (столони), які вкорінюються на кінчиках, утворюючи нові пагони. Біля основи листові піхви червонувато-коричневі та гладкі, без волокнистого розтріскування. Квітконосні стебла гостро трикутні та трохи шорсткі на дотик. Листя плоске та жорстке, приблизно 2–3 мм завширшки, коротше за квіткове гроно (суцвіття). Саме суцвіття має довжину 5–15 см і зазвичай має 1–4 вертикальні циліндричні жіночі колоски. Ці жіночі колоски містять багато дрібних квіток і сидять на коротких стеблах (квітконіжках), за винятком найнижчого колоска, який має довшу ніжку і може трохи звисати в міру дозрівання. Над жіночими колосками розташовані 2–3 менші чоловічі колоски. Листоподібні приквітки підтримують колоски, і кожна окрема квітка підтримується колосковою лускою, яка має гострий загострення, іржавого кольору та позначена блідішою середньою жилкою. Мішечок 2,5–4,5 мм завдовжки, трикутний у поперечному перерізі та з чітким прожилкуванням. Мішечок блискучий, його колір варіюється від іржавого до майже чорного, а на кінчику має бахромку з волосків, які утворюють два маленькі «зубики». Дослідження хромосом показують диплоїдне число 2n=42.
Примітки