Астрономія в Угорщині зосереджена в багатьох установах й організаціях, таких як Обсерваторія Конкоя, кафедра астрономії Будапештського університету, Будапештський планетарій (на ремонті з 2017), Угорське астрономічне товариство.

Після досить жвавого розвитку в часи Ренесансу при дворі Матяша Корвіна, астрономія занепала в XV-XVI століттях на час війн і османської окупації Угорщини. Подальший прогрес астрономії перервало руйнування королівської обсерваторії в Буді під час Угорської революції 1849 року. Після цього Міклош Конкой-Теге відродив астрономію на аматорському рівні, а освітні реформи кінця XIX століття заклали підвалини для подальшого розвою наук. В середині XX століття угорська астрономія сильно постраждала від Голокосту й масової еміграції науковців в кінці Другої світової війни й особливо після придушення радянською владою Угорської революції 1956 року. Подальший розвиток астрономії за радянським зразком був малоефективним, в результаті в Угорщині астрономія виявилася не такої успішною, як інші фундаментальні науки.

Історія Угорщина вперше стала помітним центром астрономічних досліджень в епоху Ренесансу, в XV столітті, коли угорський король Матяш Корвін запросив до свого двору в Буді видатних тогочасних науковців і зібрав при дворі велику бібліотеку, яка включала всі найважливіші тогочасні астрономічні праці. Тогочасні угорські єпископи Янус Панноніус і Янош Вітез цікавилися астрологією й астрономією, володіли астрономічними інструментами і власноруч виконували астрономічні спостереження. У 1467-1471 роках німецький астроном і астролог Реґіомонтан провів в Угорщині 4 дуже продуктивні роки. Від 1466 в Угорщині працював польський астроном Марцин Билиця, друг Реґіомонтана. Він викладав астрономію в університетах, був королівським придворним астрологом і став першим астрономом, який постійно жив і працював в Угорщині. Працю Билиці з описом комети 1468 року і її астрологічним тлумаченням вважають першим угорським астрономічним трактатом. Хоча оригінал був знищений у Другу світову війну, збереглися копії.

Цей помірний розквіт угорської астрономії тривав до 1426 року, коли через османську окупацію Угорщина виявилася відрізаною від європейської астрономії. Окупація й війни проти Османської імперії й Німеччини тривали до 1697 року, заважаючи розвитку науки. Попри несприятливі умови, угорські майстри XVI століття виготовляли сонячні годинники й кутомірні інструменти. Угорський єпископ і науковець написав трактат про комету 1577 року. Наднова Тихо 1572 року знайшла відображення в листах Андраша Дудіча і в угорському перекладі календаря Вільгельма Мізокакуса, виданому в Клуж-Напоці (нині Румунія).

У першій третині XVIII століття поштовхом до розвитку астрономії стала велика державна програма з картографування території. Коли 1835 року американська газета поширила сфабриковану новину про відкриття Джоном Гершелем розумних істот на Місяці, ця газетна качка дійшла й до угорської преси, яка, за нечисленними винятками, відреагувала стримано. Під час Угорської революції 1849 року була зруйнована стара королівська обсерваторія в Буді, і наступні 50 років в Угорщині не було ані державних, ані університетських обсерваторій.

У другій половині XIX століття угорська астрономія відродилася, у першу чергу, завдяки зусиллям Міклоша Конкой-Теге. 1874 року він заснував приватну обсерваторію в Гурбановому (нині Словаччина), а 1899 року передав цю обсерваторію державі. 1881 року Конкой-Теге допоміг Єно Готгарду заснувати обсерваторію в Сомбатгеї. Конкой-Теге і Готгард приділяли багато часу створенню і вдосконаленню астрономічних інструментів, однак після смерті Готгарда (1909) і відходу від справ Конкой-Теге (1911) не знайшлося учнів, які могли б продовжити їхню роботу з розробки астрономічних інструментів на тому ж рівні. Угорський астроном і фізик Радо Кевешлігетгі наприкінці XIX століття робив визначні дослідження зі спектроскопії, зокрема його дослідження випромінювання абсолютно чорного тіла, опубліковані 1885 року угорською мовою і 1890 німецькою, випередили деякі результати Віна і Планка. У 1880-х і 1890-х роках Кевешлігеті проводив піонерські спектроскопічні дослідження зір за допомогою телескопів обсерваторії Міклоша Конкой-Теге. На початку XX століття Антал Таш і Лайош Теркан почали систематичні спостереження великої кількості змінних зір.

Тим часом розвивалася й угорська освітня система. Освітня реформа, розпочата в 1870-х роках міністром освіти , продовжувалася наступними міністрами протягом 50 років. Влада ввела обов'язкову початкову освіту, а початкові школи відкрилися в кожному великому селі. Середня освіта ґрунтувалась на системі гімназій, чия концепція спочатку була запозичена в Німеччині, але з часом була розвинута і вдосконалена, так що тепер Угорщина посідає чільні місця у світових рейтингах математичної та природничої підготовки 18-річних учнів. Гімназії працюють за принципами конкуренції між учнями, елітизму, спеціалізації, створення окремих груп для найталановитіших учнів, а також не менш запеклої конкуренції між самими гімназіями. Також у 1870-1930 роках заснували більшість угорських університетів, і вони досягли значних успіхів у теоретичних дослідженнях, хоча університетська система виявилася менш стійкою до подальших політичних потрясінь, них система гімназій. Втім астрономія залишалась менш успішною галуззю угорської системи освіти. Після знищення 1849 року обсерваторії в Буді угорська астрономія розвивалася лише силами ентузіастів, таких як Міклош Конкой-Теге. Створення професійних астрономів зайняло час, і астрономічна освіта розвивалась з затримкою в порівнянні з іншими галузями.

У наступні місяці після поразки у Першій світовій війні і Розпаду Австро-Угорщини (1918) Угорщина втратила 70% території, однак багато науковців і обладнання з відділених територій перемістилося в нові кордони Угорщини, як-от Обсерваторія Конкоя або Сегедський університет. Натхненні Третім Райхом антисемітські закони 1930-х років призвели до виїзду з Угорщини багатьох науковців єврейського походження, а з тих, хто залишився, багато загинуло під час . Друга хвиля еміграції сталася наприкінці Другої світової війни під загрозою радянської окупації, а третя, імовірно, найбільша, — після поразки Угорської революції 1956 року. Астрономічні інструменти переважно не постраждали під час революції, але більшість астрономів виїхали з країни. Наприклад, єдиним професійним астрономом в Будапештському університеті залишився завідувач кафедри, фахівець з небесної механіки Іштван Фелдеш, натомість як студенти мусили здебільшого навчатися самостійно або в радянських університетах. Одним з таких студентів був Міклош Марік, який продовжував викладати астрофізику в Будапештському університеті аж до своєї смерті в 1998 році й відіграв провідну роль у відродженні угорської астрономії. Залізна завіса й повна ліквідація автономії університетів лише поглибили занепад університетської системи освіти. Під егідою Угорської академії наук створили незалежну мережу науково-дослідних інститутів за радянським зразком, і хоча деякі інститути в цій системі здобували результати світового рівня, загалом відсутність конкуренції призводила до публікацій у маловідомих журналах, загалом малої кількості публікацій, і значно нижчих індексів цитувань угорських науковців, ніж у їхніх західноєвропейських колег.

У середині XX століття багато для розвитку аматорської астрономії в Угорщині зробив астроном та письменник-фантаст Дйордь Кулін. Він був засновником Угорського астрономічного товариства, а після його ліквідації — , ініціатором створення в Будапешті та журналу , першим головою Астронавтичної комісії (1956—1959), попередниці Угорського астронавтичного товариства.

Освіта

В молодшій початковій школі в Угорщині (1-4 класи) діти вивчають форму Землі, Місяць, Сонце, планети, їхній видимий рух. У старшій початковій школі (5-8 класи) в курси фізики й географії входять такі теми, як причини зміни пор року, небесні й географічні координати, сонячний і зоряний час, затемнення й фази Місяця, припливи, орбіти планет, нахили їхніх осей. У гімназіях і спеціалізованих школах (9-12 класи) астрономічні теми в курсі фізики включають елементи історії астрономії від Ератосфена до Ньютона, закони Кеплера, закон Всесвітнього тяжіння, докази обертання Землі, динаміку Сонячної системи, кольори й температури зір, спектральну класифікацію зір, основи еволюції зір, радіоастрономії й космології. Вчителі мають право як збільшувати, так і зменшувати кількість годин на викладання астрономічних тем. Багато астрономічних тем винесено на останній рік курсу гімназії, і якість їхнього викладання страждає від того, що в цей час основна увага вчителів і учнів зосереджена на підготовці до підсумкових іспитів.

В багатьох угорських університетах студентам фізико-математичних і географічних спеціальностей викладають семестровий вступний курс астрономії. Втім єдиним університетом, який має спеціалізовану кафедру астрономії, є Будапештський університет. Ця кафедра викладає астрономію на бакалаврському й магістерському рівні і (станом на 1990 рік) єдина в країні присуджувала ступінь доктора філософії з астрономії.

Популяризація астрономії Важливим центром популяризації науки був Будапештський планетарій. Школярі з Будапешта й багатьох інших угорських міст відвідували його з екскурсіями. Однак 2016 року планетарій сильно постраждав від зливи, і від 2017 року він закритий на ремонт і реконструкцію.

Обсерваторії Неповний список діючих обсерваторій: