Поліфонта () — персонаж грецької міфології, перетворена на стрикса.

Сім'я Поліфонта була дочкою Гіппоноя та ; її дідусем і бабусею з боку матері були бог війни Арес та Терейна, дочка річкового бога Стрімона.Antoninus Liberalis, 21. tr., , Greek and Latin

Міфологія Історія її життя міститься лише в одному джерелі, а саме в «Метаморфозах» Антоніна Ліберала. Антонін джерелом цієї історії називає другу книгу «Походження птахів», однак працю Боеуса втрачено.

Гнів Афродіти Бажаючи залишитися незайманою, Поліфонта втекла в гори, щоб стати супутницею Артеміди, та зневаживши почесті Афродіти, богині кохання та продовження роду. Це викликало гнів богині, яка розцінила рішення та зневажливе ставлення Поліфонти як особисту образу. Щоб покарати Поліфонту за невиконання жіночого обов'язку, Афродіта звела її з розуму та викликала в неї хіть до .

Артеміда, відчувши огиду до Поліфонти, налаштувала проти неї велику зграю диких тварин. Побоюючись за своє життя, Поліфонта мусила повернутися до батьківського дому.

Народження ведмежих близнюків Вже вдома Поліфонта народила двох гуманоїдних, подібних до ведмедя синів, (наслідок її близькості з ведмедем). Агрій і Орей стали величезними і дуже сильними людьми. Як, мабуть, і личило їхнім диким покровителям, Близнюки-Ведмеді не шанували ані людей, ані богів. Вони були канібалами, які нападали на подорожніх.

Зевс зневажав Агрія й Орея, тому послав Гермеса покарати їх, як вважав за потрібне. Мстивий бог мало не відрубав руки та ноги братам, якби не втручання їхнього прадіда Ареса. Попри їхню жахливу натуру, Арес переконав Гермеса пом'якшити вирок. Разом Гермес та Арес перетворили Агрія, Орея, Поліфонту та служницю родини на птахів. Поліфонта перетворилася на совоподібну стрикс, яка не їла й не пила і плакала тієї ночі, яка віщувала війну та заколот для людства. Орея перетворили на «птаха під назвою лаґос» (припускають, перекладається як «пугач»), що вважалося поганою ознакою, а Агрія перетворили на грифа, зневаженого птаха, що харчується падлом. Арес і Гермес зважили на молитву служниці, яка не брала участі в діяннях ведмедів-близнюків, і вирішили не перетворювати її на птаха, що віщує зло для людства. Натомість її перетворено на дятла (який нібито означає удачу, якщо його побачити перед полюванням).

Паралелі з іншими оповідями Ця оповідь дуже схожа з оповідями про Іпполіта, Аталанту та Каллісто. Існує припущення, що всі ці оповіді стосуються ролі Артеміди в ритуалах Стародавньої Греції та проливають світло на те, як тоді сприймали перший сексуальний контакт жінки. (2002), , pg. 161-165 Оскільки в оповіді детально описано зоофілію як покарання за образу богів, міф також схожий на міф про Пасіфаю, яка спарувалася з критським биком, що призвело до народження Мінотавра.

Французький фольклорист назвав цю історію давньою паралеллю з європейською казкою про , сильного героя, народженого від жінки та ведмедя.DELARUE, Paul. "LES CONTES POPULAIRES DE FRANCE: Inventaire Analytique Et Méthodique". In: Nouvelle Revue Des Traditions Populaires 1, no. 4 (1949): 337-338. Accessed June 21, 2021. http://www.jstor.org/stable/40991689.

Виноски

Коментарі

Примітки

Джерела