Гелен Гартнесс Фландерс (; , Спрінгфілд, Вермонт, США — , там же) — американська збирачка балад і знавець народної музики Нової Англії та Британських островів. З ініціативи Комісії штату Вермонт з питань сільського життя розпочала тридцятирічну кар'єру, присвячену збиранню традиційних пісень, які співали в Новій Англії — пісні, які в багатьох випадках походять з Британських островів. Час, коли вона присвятила себе цій справі, був надзвичайно важливим, адже саме тоді люди відверталися від традиційної музики на користь прослуховування радіо. Сьогодні її майже 4500 польових записів, транскрипцій та аналізів зберігаються в колекції балад Фландерс у коледжі у Міддлбері, штат Вермонт, і є джерелом для науковців і народних співаків з моменту створення колекції у 1941 році.

Біографія Народилася у Спрінгфілді, штат Вермонт. Її батьком був Джеймс Гартнесс, винахідник, промисловець і губернатор Вермонту протягом одного терміну, який очолював компанію Jones and Lamson Machine Tool Company у цьому місті. 1909 року закінчила школу Дана Голл, де співала в хорі та була членом шкільного французького клубу. 1911 року вийшла заміж за Ральфа Фландерса, знаного американського інженера-механіка, промисловця та сенатора США від Республіканської партії (1946—1959) від Вермонту. Пара мала будинки у Спрінгфілді та Вашингтоні, округ Колумбія, де вони приймали друзів, серед яких були Дороті Кенфілд Фішер та Роберт Фрост. У них було троє дітей: Елізабет (народилася у 1912 році), Анна (також Ненсі — народилася у 1918 році) та Джеймс (народився у 1923 році). Елізабет час від часу допомагала матері збирати та транскрибувати мелодії. Окрім своїх творів на тему традиційних балад, опублікувала два невеликі збірники поезії й одну дитячу п'єсу. Вона неодноразово подорожувала з чоловіком Британськими островами, Європою та Австралією.

Збирачка балад і народних пісень

Початок карʼєри 1930 року губернатор Вермонту Джон Вікс запросив Фландерс приєднатися до Комітету з традицій та ідеалів Комісії з питань сільського життя Вермонту. Цей комітет попросив її зібрати народні пісні Вермонту, які передавалися усно. У 1930-х роках мешканці Нової Англії все частіше зверталися до музики, що лунала по радіо; внаслідок цього інтерес до традиційних пісень поступово згасав. Фландерс розуміла: якщо ці пісні не зібрати й не записати для нащадків, вони зникнуть разом із тими, хто їх співав. Те, що почалося як завдання комітету, стало не просто захопленням, а справжньою пристрастю. Вона продовжувала збирати пісні протягом трьох десятиліть.

Методологія збору даних Наявність портативних записувальних пристроїв стала ключовим фактором, що дозволив Фландерс збирати музику у співаків у віддалених районах Нової Англії. Спочатку вона робила записи на воскових циліндрах; потім, у 1939—1949 роках, — на алюмінієвих та ацетатних платівках, а в пізніші роки — на котушкових магнітофонах. Коли в будинку співачки не було електрики, Фландерс підключала диктофон до прикурювача свого автомобіля.

Фландерс розширила свої пошуки на всю Нову Англію та штат Нью-Йорк. Співаки, яких вона знайшла, були з різних верств суспільства; більшість із них — люди похилого віку. Фландерс робила польові записи з Джорджем Брауном у 1930 році, потім з періодичною допомогою Філліпса Баррі у 1931—1937 роках і з Аланом Ломаксом у 1939 році. З 1940—1958 рік продовжувала збирати, але Маргарита Олні відповідала за значний внесок як в управлінні колекцією, так і в польовій роботі.

У період з 1930 по 1939 рік Фландерс зосередилася переважно на збиранні балад Чайлда. Це пояснює відносно велику кількість таких балад на циліндрах. Серед 150 записів, зроблених на платівках разом з Аланом Ломаксом, були пісні, оповіді та мелодії для скрипки. Згодом сфера польових записів розширилася і включала релігійні пісні, дитячі пісні, американські популярні пісні XIX століття, танцювальні мелодії, а також народні казки.

Джордж Браун, його мати Аліса Браун, Філіпс Баррі, Маргарита Олні й Елізабет Фландерс Баллард — усі вони готували музичні транскрипції пісень для видань Фландерс. 1983 року вийшов друком покажчик усіх польових записів (зібраних у період з 1930 по 1958 рік).

Колекція та її значення 1941 року, коли в будинку Фландерс більше не було місця для зберігання колекції, вона передала її коледжу у Вермонті. Сьогодні колекція балад Фландерс зберігається у Спеціальних колекціях і складається не лише з її документів, а й майже 4500 польових записів. Копії цих записів також доступні в Американському центрі фольклору Бібліотеки Конгресу та в Гарвардському університеті. Американський центр фольклору також зберігає листування Фландерс.

Фландерс продемонструвала, що коли пісні потрапляли з Британських островів або Європи, їхні тексти іноді зазнавали змін, оскільки виконавці додавали до них деталі зі свого життя в Новому Світі. Наприклад, пісня «Yorkshire Bite» перетворилася на «New Hampshire Bite». Багато історій у цих баладах та народних піснях описують аспекти життя в Новій Англії та колоніальної історії.

На знак визнання її досягнень як збирачки балад, 1942 року Міддлберійський коледж нагородив її почесним ступенем магістра мистецтв. Вона була членом національного комітету Національної асоціації фольклорних фестивалів та віцепрезидентом Товариства народної пісні Північного Сходу. 1966 року Палата представників Вермонту додала ім'я Фландерс до списку відмінників мистецтв штату.

Спадщина

Виховання інтересу до традиційних балад Написала вісім книг про балади та народну музику; вона також писала брошури, статті для газет і журналів і випустила дві збірки поезії. У 1930-х роках вела постійну рубрику про балади в газеті «Springfield Sunday Union and Republican» (Массачусетс).

Виконавці традиційних балад Своїми концертами та записами численні фолкспіваки сприяли розвитку інтересу до колекції балад Фландерс. Найвідомішою серед них була співачка балад Маргарет Макартур (1928—2006), яка переїхала до Вермонта наприкінці 1940-х років. Протягом десяти років дружби Фландерс заохочувала її до співу та дарувала їй копії польових записів. Хоча Макартур також була колекціонеркою традиційних пісень у Новій Англії, вона була особливо відома в США та за кордоном своїм репертуаром (та численними записами) пісень, почерпнутих із колекції Фландерс. Мешканка Вермонта Дебора Фландерс виконувала та записувала пісні, зібрані її двоюрідною бабусею Гелен.

Бібліографія

Примітки

Література

Посилання