Пробіл Шварцшильда або пробіл RR Ліри () — частина горизонтальної гілки діаграми Герцшпрунга — Рассела, на якій немає зір із постійним блиском, а є лише змінні типу RR Ліри. Пробіл Шварцшильда названо на честь Мартіна Шварцшильда, який вивчав, зокрема, кулясті скупчення.
Характеристики Пробіл Шварцшильда спостерігають в кулястих скупченнях, достатньо старих, щоб маломасивні зорі в них уже встигли проеволюціонувати. Також скупчення повинно мати не надто високу і не надто низьку металічність: у першому випадку зорі горизонтальної гілки будуть занадто холодними, а в другому — занадто гарячими, і пробіл Шварцшильда не виникатиме. У скупченні M 3 зорі сталого блиску мають показники кольору B−V більші за +0,42 і менші за +0,18, тобто пробіл Шварцшильда лежить між цими значеннями.
Причина появи На горизонтальній гілці розташовані зорі малої маси, що почали спалювати гелій у ядрі. Температури цих зір, і горизонтальна гілка проходить через так звану смугу нестабільності. Зорі в цій смузі завдяки наявності шару гелію, який частково одноразово іонізований, а частково — дворазово, пульсують і виявляють себе як пульсуючі змінні зорі. Такі змінні на горизонтальній гілці є змінними типу RR Ліри, а зір зі сталим блиском у цій області немає — тому, якщо виключити змінні зорі з діаграми Герцшпрунга — Рассела, на ній утворюється пробіл Шварцшильда. Втім, якщо для змінних зір усереднити їхні параметри за часом і нанести на діаграму, вони потраплять саме в цей пробіл.
Примітки