Карл Генріх Густав Келер (; 1 березня 1818, Люббен — 29 вересня 1896, Бреслау) — німецький воєначальник і військовий історик, генерал-лейтенант Прусської армії.

Біографія Його батьками були Густав Келер (помер 16 жовтня 1877 року), майстер-палітурник у Люббені, та його дружина Юлія Котте (померла 27 липня 1828 року).

Він здобув освіту у вищій громадянській школі в Люббені. Після закінчення школи 16 травня 1835 року він вступив до Прусської армії як трирічний доброволець у 4-й артилерійській бригаді в Магдебурзі. З 1 жовтня 1836 по 30 вересня 1839 року він був відряджений до Об'єднаної артилерійської та інженерної школи. Протягом цього часу 15 серпня 1837 року його підвищили до фенріха, а 21 вересня 1838 року — до другого лейтенанта.

Після повернення 7 січня 1840 року він був призначений офіцером артилерії з патентом від 24 вересня 1838 року. Потім його було відряджено до Загальної військової школи з 1 жовтня 1842 по 15 липня 1845 року. Після цього він служив у Гренадерському полку «Імператор Олександр» з 15 липня по 1 жовтня 1845 року. З 1847 по 1852 рік він був призначений інструктором дивізійної школи 8-ї дивізії. У цей період, з 1 березня по 30 квітня 1850 року, він був відряджений ад'ютантом до генерала Радовіца.

6 травня 1852 року він вступив до 6-го артилерійського полку в званні першого лейтенанта. Звідти його негайно відрядили до Топографічного відділу Великого Генерального штабу, де він служив до 3 квітня 1855 року. За цей час 14 грудня 1854 року він отримав звання гауптмана. Після повернення до свого полку 27 жовтня 1856 року він став ад'ютантом 3-ї артилерійської інспекції.

Звідти він 5 серпня 1858 року повернувся до 6-го артилерійського полку командиром батареї. 17 березня 1863 року його перевели до 5-ї артилерійської бригади. 6 лютого 1864 року його підвищили до майора та перевели до 6-ї артилерійської бригади, де його також призначили артилерійським офіцером у Данцигу. 15 березня 1866 року його перевели до 1-ї артилерійської бригади, зберігши цю посаду. 22 березня 1868 року його було підвищено до оберстлейтенанта, а 21 квітня 1868 року він став командиром кінного загону 2-го польового артилерійського полку. 7 квітня 1870 року його було переведено командиром 5-го Нижньосілезького польового артилерійського полку в Глогау.

Під час Французько-прусської війни, з 18 липня 1870 по 1 червня 1871 року, він командував корпусною артилерією 5-го армійського корпусу. Він воював під Віссембром, Вертом, Седаном та Мон-Валер'єном, а також брав участь в облозі Парижа та битвах під Стонне, Валентоном, Боннеєм, Пті-Бісетром та Мальмезоном. 18 січня 1871 року його було підвищено до оберста, і він служив комендантом у Мон-Валер'єні з 29 січня по 8 березня 1871 року.

Після війни він повернувся до 5-го польового артилерійського полку на посаді командира 26 жовтня 1872 року. Однак 6 січня 1874 року йому було призначено командування 6-ю польовою артилерійською бригадою та призначено до штабу 5-го польового артилерійського полку. Його було затверджено на посаді командира бригади 30 квітня 1874 року. 18 січня 1875 року було підвищено до генерал-майора. 15 вересня 1875 року його було внесено до списку звільнених у відставку з пенсією, а також він отримав орден Червоного Орла 2-го ступеня з дубовим листям.

Після звільнення зі служби він переїхав до Бреслау, де й помер 29 вересня 1896 року.

Нагороди

Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Залізний хрест 2-го класу (25 серпня 1870) 1-го класу (1 січня 1871) Орден Червоного орла 3-го класу з бантом (17 січня 1875) 2-го класу з дубовим листям (15 вересня 1875)

Бібліографія Після виходу на пенсію він працював письменником у галузі військової справи та військової історії.

Die Entwickelung des Kriegswesens und der Kriegführung in der Ritterzeit von der Mitte des 11. Jahrhunderts bis zu den Hussitenkriegen. 3 Bände. Breslau 1886 ff. Die Schlachten bei Tagliacozzo und Courtrai. 1893. Die Schlachten bei Nikopoli 1396 und bei Warna 1442. Breslau 1882. Geschichte der Festungen Danzig und Weichselmünde bis zum Jahre 1814, in Verbindung mit einer Geschichte der freien Stadt Danzig. Breslau 1893.

Примітки

Література

Bernhard von Poten: Köhler, Gustav. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 51, Duncker & Humblot, Leipzig 1906, S. 311 f. Bernhard von Poten: Köhler, Karl Heinrich Gustav. In: Biographisches Jahrbuch und deutscher Nekrolog. Band 1 (1896), Bettelheim, Berlin 1897, S.106ff Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , DNB 367632829, Band 9, S. 140–142, Nr. 2789