Malacocarpus — монотипний рід чагарників родини Nitrariaceae, що включає єдиний вид Malacocarpus crithmifolius. Реліктова рослина Центральної Азії, яка в попередні геологічні епохи в умовах більш вологого клімату займала великі території, але в даний час її популяції роз'єднані і нечисленні. Ягоди рослини їстівні, на вигляд і аромат нагадують журавлину.
Назви Туркменською мовою має назву чагемік ( означає «витривалий», «загартований»)
Опис Сильно гіллясті чагарники або напівчагарнички висотою до 1 м, що нагадують ліану. Однорічні стебла завдовжки 0,8–1,5 м, вигнуті, що вилягають, спочатку покриті блискучою білою корою, яка пізніше стає сірішою.
Листя , сукулентне, чергове, двічі розсічене на лінійні, злегка вигнуті частки.
Квітки дрібні, зеленувато-жовті, одиночні, на квітконіжках. Цвітіння у травні.
Плід — соковита ягода до 12 мм в діаметрі, яскраво-червоного кольору. Плоди дозрівають до вересня.
Місця проживання та розповсюдження Зростає в Центральній Азії, Афганістані та північно-східному Ірані. У Казахстані росте на півострові Мангістау і плато Устирт. У Туркменістані можна зустріти переважно в гірських системах Туркменістану — Копетдазі, Великому і Малому Балканах, Кюрендазі. Ця рослина епізодично зустрічається на території Бадхиза, в прикаспійських пустелях, тулиться в сухих старих руслах Амудар'ї, розташованих у Капланкірі поблизу озера.
Галофіт. Виростає на глинистих та піщаних ґрунтах, нерідко по схилах гір. Незважаючи на вологолюбність, приурочено головним чином до глинистих, піщаних, щебнистих та солончакових ґрунтів рівнинних саван та опустелених степів; рідше зустрічається в гірських ущелинах та на заболочених заплавах річок. У гори піднімається до 800—1200 м над рівнем моря.
Охоронний статус Вважається рідкісним, реліктовим видом, занесеним до Червоних книг Казахстану і . Зростає біля Устюртського заповідника.
Частина його ареалу охороняється в , Копетдазькому, та Бадхизському державних природних заповідниках Туркменістану.
Філогенія За даними дослідників, цей вид — один із найдавніших представників Селітрянкових у регіоні. Історично його популяції були суцільнішими і ряснішими, але геологічні зміни призвели до порушення цієї цілісності: сучасні природні популяції виявилися сильно фрагментованими і нечисленними. M. crithmifolius виростає переважно в сухих біомах (пустелях, сухих чагарниках) Центральної Азії, проте характеризується як вологолюбний вид, що віддає перевагу вологі і тінисті мікроумови в аридному кліматі, таким чином, в сучасних кліматичних умовах «ховається» в ущелинах скель і схилах гірських водотоків.
Таксономія
Історія таксономії цього виду включає декілька переглядів. Спочатку він описаний Андерсом Ретціусом в 1783 під іменем Peganum crithmifolium у складі роду Peganum. Пізніше, в 1825 році, Де Кандолль помістив його до складу Peganum harmala в ранзі різновиду (як ). Новий рід Malacocarpus для цієї рослини був виділений російськими ботаніками Ф. Е. Фішером і К. А. Мейєром в 1843, при цьому була введена нова комбінація Malacocarpus crithmifolius, яка є сучасною біноміальною назвою.
Застосування Ягоди їстівні, містять вітамін С та каротин. Ягоди використовуються місцевим населенням для приготування варення. Декоративний.
Примітки
Література
Malacocarpus crithmifolius (Retz.) Fisch. & C.A.Mey. (англ.). Plants of the World Online. Board of Trustees of the The Royal Botanic Gardens, Kew. Дата обращения: 17 февраля 2026.