Марко Шимич (, 23 січня 1988, Рієка) — хорватський футболіст, що грав на позиції нападника. Упродовж кар'єри він здобув низку трофеїв, зокрема Кубок Латвії з «Даугавою» (2008), чемпіонат і Кубок В'єтнаму з «Біньзионгом» (2015), а також чемпіонат Індонезії та Кубок президента з «Персіджою» (2018). Його найяскравіший період кар'єри пов'язаний саме з виступами в Індонезії, де він став справжньою зіркою чемпіонату, встановлював рекорди результативності та здобув широку популярність серед уболівальників.

Клубна кар'єра Народився 23 січня 1988 року в місті Рієка в Хорватії. Футбольну кар'єру розпочав у юнацьких командах «Рієка» та «Загреб», де швидко проявив себе як результативний нападник. У сезоні 2006/07 він став найкращим бомбардиром молодіжного чемпіонату Хорватії, забивши понад двадцять м'ячів і здобувши титул чемпіона у своїй віковій категорії. Влітку 2007 року підписав свій перший професійний контракт із російським клубом «Хімки», де дебютував у Прем'єр-лізі та виступав також за дублюючий склад, відзначившись кількома голами.

На початку 2008 року Шимича віддали в оренду до латвійського клубу «Даугава» (Даугавпілс), де він отримав стабільну ігрову практику. Марко провів 19 матчів і забив 3 голи в чемпіонаті, а також допоміг команді здобути Кубок Латвії, відзначившись у фінальному матчі. Після повернення до «Хімок» він ще кілька разів зіграв у чемпіонаті Росії, однак не зміг закріпитися в основному складі.

У 2009 році повернувся до Хорватії, ставши гравцем загребської «Локомотиви», але і там не отримав стабільного місця в основі, тому частину часу провів в оренді у «Раднику» (Сесвете). У 2011 році як вільний агент перейшов до угорського «Вашаша», де за пів сезону провів 16 матчів і забив 3 голи. Згодом виступав за «Ференцварош», відзначившись двома м'ячами у восьми зустрічах. Після цього певний час залишався без клубу, а наприкінці 2012 року підписав контракт із польським ГКС (Белхатув), однак закріпитися там не зміг і швидко залишив команду.

У 2013 році грав за словенську «Муру 05», яка згодом збанкрутувала, а також короткий час виступав за хорватський «Інтер» (Запрешич). Через травми та нестабільність у кар'єрі на певний період навіть призупиняв професійні виступи. У 2015 році відновив кар'єру в італійському «Порденоне», після чого перебрався до В'єтнаму, де виступав за «Біньзионг», з яким здобув чемпіонство та Кубок В'єтнаму у 2015 році. Також грав за інші в'єтнамські клуби, зокрема «Донгтхап» і «Лонган».

На початку 2017 року Шимич підписав контракт із малайзійським клубом «Негері-Сембілан», де вразив результативністю, забивши 6 голів у 6 матчах. Уже в червні того ж року перейшов до клубу «Малакка Юнайтед», де продовжив демонструвати високу результативність і швидко став одним із лідерів команди. Його успішна гра привернула увагу індонезійських клубів.

27 грудня 2017 року він підписав контракт із клубом «Персіджа». Уже на початку 2018 року став ключовим гравцем команди: на передсезонному турнірі Suramadu Super Cup забив свій перший гол, а згодом на Кубку президента Індонезії 2018 оформив дубль у фіналі проти «Балі Юнайтед», допомігши команді перемогти 3:0. На цьому турнірі він став найкращим бомбардиром із 11 голами та був визнаний найкращим гравцем. У Кубку АФК 2018 він відзначився хет-триком у матчі проти «Тампінс Роверс», а також забив чотири голи у грі проти «Джохор Дарул Тазіма», ставши першим гравцем турніру, який оформив хет-трик і покер в одному розіграші. У чемпіонаті Індонезії Шимич дебютував 23 березня 2018 року, а вже через тиждень оформив дубль у матчі проти «Арема», допомігши своїй команді здобути перемогу. За підсумками сезону 2018 він допоміг «Персіджі» виграти чемпіонат Індонезії, перший для клубу за багато років і загалом одинадцятий у його історії.

10 лютого 2019 року, під час подорожі літаком на матч проти «Ньюкасл Юнайтед Джетс», його звинуватила в сексуальних домаганнях пасажирка. Після приземлення в аеропорту Сіднея його було взято під варту, а суд зобов'язав його залишатися в Австралії до завершення розслідування. Лише 10 травня 2019 року звинувачення були зняті і він зміг повернутися до клубу. Незважаючи на відсутність, у сезоні 2019 він став найкращим бомбардиром індонезійської Ліги 1, забивши 28 м'ячів, і здобув «Золотий бутс». 2 жовтня 2021 року Шимич забив свій 50-й гол за клуб, реалізувавши пенальті у матчі проти «Персіраджи Банда-Ачех». У квітні 2022 року він в односторонньому порядку розірвав контракт із клубом через зменшення зарплати після зупинки чемпіонату 2020 року.

Після короткого періоду в сербському клубі «Раднички» (Крагуєваць) він повернувся до «Персіджі» перед початком сезону 2023/24, підписавши дворічний контракт. Уже на старті другого періоду в клубі він досяг знакового рубежу, забивши свій 100-й гол за команду в усіх турнірах. Марко захищав кольори клубу до припинення виступів на професійному рівні у 2025 році.

Виступи за збірні 2006 року дебютував у складі юнацької збірної Хорватії (U-19), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 6 іграх.

Протягом 2009—2010 років залучався до складу молодіжної збірної Хорватії. На молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах, забив 3 голи.

Титули і досягнення Володар Кубка Латвії (1): «Даугава»: 2008 Чемпіон В'єтнаму (1): «Біньзионг»: 2015 Володар Кубка В'єтнаму (1): «Біньзионг»: 2015 Чемпіон Індонезії (1): «Персіджа»: 2018 Володар Кубка президента Індонезії (1): «Персіджа»: 2018 Володар Кубка Менпори (1): «Персіджа»: 2021

Індивідуальні

Найкращий гравець та бомбардир Кубка президента Індонезії: 2018 Найкращий бомбардир чемпіонату Індонезії: 2019 (28 голів) У символічній збірній чемпіонату Індонезії: 2019 Найкращий бомбардир Кубка губернатора Східної Яви: 2020 Автор найкрасивішого голу чемпіонату Індонезії: грудень 2021

Примітки

Посилання