Микола Олександрович Дульський (рос. Дульский Николай Александрович; нар. 15 вересня 1989, Київ) — український та російський громадський діяч, політичний активіст, колишній керівник громадської організації "Громадський контроль «Наждак». Пізніше став пов'язаний із російськими громадськими та медійними проєктами, зокрема організацією «Формат 45» у Росії.

Біографія та політична діяльність На початку 2010-х років Микола Дульський заснував організацію «Наждак», яка позиціонувала себе як рух боротьби з незаконними гральними закладами, продажем алкоголю в МАФах та незаконними забудовами. Водночас низка журналістів та громадських діячів характеризували діяльність організації як таку, що мала ознаки рейдерства та використовувалася для тиску на власників бізнесу під виглядом громадського активізму.

Одним із проєктів «Наждака» став рух «Модний вирок», орієнтований переважно на праворадикальну молодь. За даними журналістських розслідувань, учасники руху здійснювали напади на підлітків, представників ЛГБТ-спільноти та осіб, яких вони вважали «наркозалежними» або «педофілами», а відеозаписи нападів публікували в інтернеті. Сам Дульський заявляв, що «Модний вирок» використовувався для відбору активістів для силових акцій «Наждака».

У 2015 році Дульський заявив про намір балотуватися на посаду міського голови Києва як самовисуванець. У той самий період його пов'язували з партією «Єдність» Олександра Омельченка, однак після появи у ЗМІ матеріалів щодо його радикальних та антисемітських висловлювань його ім'я зникло зі списків кандидатів.

Попри спроби інтегруватися в український правий рух, представники організацій «Азов» та «Правий сектор» публічно дистанціювалися від Дульського. Деякі націоналістичні діячі звинувачували його у так званому «комерційному патріотизмі» — організації платних протестних акцій проти забудовників та бізнес-структур.

Після Революції гідності Дульський почав брати участь у російських медійних проєктах. За інформацією Служби безпеки України, він фігурував у справах, пов'язаних із діяльністю російських спецслужб в Україні. Після відкриття кримінальних проваджень Дульський виїхав до Російської Федерації, де почав регулярно з'являтися в ефірах російських федеральних телеканалів як «український опозиційний експерт».

У березні 2017 року СБУ заявила про причетність Дульського до організації нападу на директора Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича. За версією слідства, напад координувався особами, пов'язаними з російськими структурами.

Кримінальне переслідування та звинувачення Служба безпеки України (СБУ) неодноразово називала Миколу Дульського агентом впливу РФ. За даними СБУ, Дульський був організатором низки фейкових протестів, зокрема спроби перекриття траси Львів — Рава-Руська у 2017 році під приводом «захисту прав поляків».

Використання соціальних мереж та YouTube для поширення тез, що дискредитують державну владу України та підтримують наративи Кремля.

СБУ підозрює його в причетності до обстрілу консульства Польщі в Луцьку в березні 2017 року. Того ж року було задокументувано спробу Дульського організувати в Одесі фейкову акцію протесту від імені болгарської громади. За задумом російських кураторів, група найнятих осіб мала імітувати мітинги в Прохоровському сквері та біля консульства Болгарії під гаслами про «утиски болгарської меншини», після чого на них мали напасти підставні «націоналісти». Спецслужбам вдалося блокувати цю операцію, затримавши координатора, який прибув із Харкова, та встановивши прямий зв'язок між виконавцями та Дульським, який на той момент уже перебував у Російській Федерації. Окрім Одещини, аналогічні сценарії з використанням «національного питання» планувалися Дульським для реалізації в Херсонській, Миколаївській та Харківській областях. Правоохоронні органи розцінюють ці дії як частину ширшої стратегії гібридної війни, де організація «Наждак» та особисто Дульський використовувалися для створення маніпулятивного контенту для російських пропагандистських медіа.

Після відкриття кількох кримінальних справ Дульський покинув територію України. За наявними даними, він переховується на території Російської Федерації, звідки продовжує вести медійну діяльність, виступаючи на російських телеканалах як «експерт» з українських питань. Згідно з офіційними даними МВС України, Микола Дульський перебуває у державному розшуку.

Погляди У різні періоди діяльності Дульського журналісти та громадські діячі звинувачували його в антисемітизмі, ксенофобії та українофобії. Підставою для таких оцінок ставали його публічні висловлювання, участь у російських пропагандистських медіапроєктах, а також критика української державності та українського національного руху.

Після переїзду до Російської Федерації Дульський почав регулярно виступати в ефірах російських федеральних телеканалів, де поширював тези, співзвучні з офіційною російською пропагандою щодо України. Українські медіа та окремі оглядачі характеризували його діяльність як українофобську та проросійську.

Окремі публікації також звертали увагу на антисемітські висловлювання Дульського та використання ним конспірологічної риторики у публічному просторі.

Оцінка діяльності Більшість українських політичних експертів та правоохоронців розглядають Дульського як інструмент гібридної війни Росії проти України. Його діяльність під брендом «Наждак» часто називають «керованим радикалізмом», мета якого — створити картинку хаосу в Україні для закордонних ЗМІ.

Сім'я У відкритих джерелах згадується батько Миколи Дульського — Олександр Дульський, якого окремі журналістські розслідування та медіа пов'язували з діяльністю організації «Наждак» та пов'язаними з нею структурами.

За твердженнями низки українських видань, члени родини Дульських могли брати участь у координації діяльності організації та супроводженні її майнових і організаційних питань. Окремі публікації також висували припущення щодо можливого використання громадської діяльності «Наждака» для політичного тиску та комерційних конфліктів.

Водночас офіційно підтверджених судових рішень, які б встановлювали вину членів родини Дульських у кримінальних правопорушеннях, у відкритому доступі немає.

Примітки