Ма́тріки (, , буквально «той, що стосується матері»Monier, W. Sanskrit-English Dictionary, 1872. p. 765.) — в індуїзмі, узагальнене ім'я божественних матерів. Вони представлені дружинами богів, якими є Вішну, Шива, Брахма та інші божества. Хоча в індуїзмі зустрічається велика або взагалі невизначена кількість «матерів», найбільше шанується «саптаматріка» (, ) або сім божественних матерів.

Слово «матріка» або «саптаматріка» загалом може означати культ богині-матері, який існував ще в період індської цивілізації, про що свідчить печатка із зображенням оголеної богині, яка стоїть між гілками смокви. Біля ніг богині розташовуються сім жінок-прислужниць. Вважають, що група богинь має неарійське походження. До постведійського періоду їх вважали безіменними. У народному повір'ї існує думка, що богині мають небезпечний і непередбачуваний характер, а також здатні насилати хвороби й нещастя. У середньовічному індуїзмі стають уособленням сили (шакті) різних божеств.

В індуїзмі зазвичай згадуються й зображуються Брахмані, Махешварі, Каумарі, Вайшнаві, Варахі, Індрані (Аіндрі) та Камунді (Чамунда), хоча існують й інші імена богинь. Іноді згадується не сім, а вісім богинь («аштаматріка»), до них належать усі перелічені, а також Махалакшмі. Поклоніння саптаматріці поширене в Південній Індії, тоді як аштаматріку вшановують у Непалі. Їх часто зображують разом у зазначеному порядку разом із та Ґанешею, які виконують роль їхніх охоронців. Під час поклоніння порядок перерахування матрік може змінюватись, залежно від мети ритуалу. Наприклад, щоб перемогти ворога, у центр поміщають Брахмані, а для збільшення потомства — Камунді.

Перша згадка про саптаматріку зустрічається в Маркандея-пурані, датованій між 400 і 600 роками. Опис богинь наведено також в інших пуранах, як-от Вараха-пурана або . Культ матрік набув популярності до VII століття і увійшов у життя храмів, присвячених богині (Дурзі) й Шиві, з IX століття. В сучасному індуїзмі культ матрік відіграє першорядну роль у шактизмі й тантризмі. Зокрема, в шактизмі їх характеризують як помічниць великої Шакті-деві в боротьбі з демонами. У «Деві Махатм'ям» їх описано як загін войовниць, створених богами для допомоги Деві в її боротьбі з асурами.

Дружини богів ОбразІм'яЧоловікДеревоВаганаОписБрахмані (Brahmāṇī, Brāhmī)БрахмаХамса (лебідь)Чотири обличчя і тіло, що сяє, як золото, чотири або шість рук, у яких тримає малу, петлю, Камандалу, лотос, книгу, дзвіночокЧамунда (Cāṃuṇḍā)ШиваТруп людини, сова або шакалВтілення енергії шакті самої Деві, її ототожнюють із Калі або Бгайраві, чорного кольору, чотири руки і три ока, в руках тримає дамару, тришулу, меч, панапатру, схудле тіло, виснажене обличчя, зображується оголеною, прикрашена гірляндою черепів або чоловічих голів, пояс із відрізаних рукМахешварі (Māheśvarī)ШиваНандіБілого кольору з трьома очима, з чотирма або шістьма руками, тримає тришулу, дамару, акшамалу, панапатру (посудину з водою), сокиру або меч чи спис, антилопу або капалу, прикрашена зміями як браслетами, намистами і гірляндами, у волоссі півмісяць, волосся зібрано в Джата-мукутуКаумарі (Kaumarī)СкандаСмокваПавичЗ чотирма, шістьма, дванадцятьма руками, тримає спис, сокиру, лук, тацю зі срібними монетами, на голові корона , як і Амбіка, може зображуватися на чолі армії матрікВайшнаві (Vaiṣṇavī)ВішнуРаджаврикшаҐарудаЧорного або темно-синього кольору, з чотирма або шістьма руками, тримає атрибути Вішну (сударшану та , , лотос, лук, меч), ​​руки можуть показувати мудру благословення та мудру безстрашність, зображується прикрашеною намистами, браслетами, на голові корона Варахі (Vārāhī)Вараха (або Яма)Слон або буйволОбличчя вепра кольору грозової хмари, від чотирьох до восьми рук, тримає данду (посох), стрекало, ваджру, меч, плуг, панапатру, іноді дзвіночок, чакру, чамару та лук, на голові корона карандамукута (Nārasiṃhī)НарасімганемаєЛевОбличчя лева, тримає атрибути Вішну (сударшана та шанкха) (Indrāṇī, Aindrī)ІндраСлон Темного кольору, має два, три або тисячу очей, з двома, чотирма або шістьма руками, тримає ваджру, гоуд або анкушу, петлю, лотос, прикрашена браслетами, намистами, на голові корона кірітамукута (Vināyakī)ҐанешанемаєМишаОбличчя слона, дві чи чотири руки, атрибути як у Ґанеші, тримає меч і петлю (або віну), руки показують мудру благословення і мудру безстрашності

Міфологія

Збереглися різні пуранічні історії, пов'язані з походженням матрік. Усі вони належать до традиції шиваїзму. За одним із міфів, матріки є втіленням енергій (шакті) Шиви, Індри та інших божеств. Спочатку вони були народжені для битви та перемоги над демонічними силами. Однак у скульптурних зображеннях вони представлені як доброзичливі, співчутливі та витончені богині. Вважається, що саптаматріка насамперед пов'язана з Шивою. Їхні імена вказують на те, що вони народжені з Брахми, Вішну та інших божеств. В одній з історій Шива та Вішну вирішили об'єднатися, щоб перемогти асура . Однак той здавався непереможним: з кожної краплі його крові, що впала на землю, з'являвся новий демон. Тоді Шива та Вішну створили сім матерів, щоб вони їм допомогли. Богині випивали краплі крові, не даючи їм торкнутися землі, що дало змогу Шиві вбити Андгаку.

«» викладає альтернативну версію тієї ж історії. Коли Шива влучив стрілою в демона Андгакасура, з його тіла ринула кров, від якої народилися тисячі андгакасурів. З їхніх ран з'являлися і множилися нові демони. Для боротьби з ними Шива створив божественних матерів, щоб вони випили їхню кров. Богині вселяли асурам жах і трепет, однак крові було так багато, що вони не могли з нею впоратися, і демони знову почали множитися. Шива звернувся по допомогу до Вішну, який створив богиню Сушку Реваті, яка в одну мить поглинула кров усіх асурів, унаслідок чого тих було повністю знищено.

Іншу історію про народження саптаматріки викладено в . Між богами та асурами точилася битва. Коли асурів Чанду та Мунду було вбито, на полі битви з'явився демон Рактабіджа разом із колісницями, слонами, кіннотою та піхотою. Побачивши армію демонів, Каушікі та Калі видали гучний звук і з їхніх ротів з'явилися Махешварі та Брахмані. З лева Махешварі вийшла Каумарі, яка сиділа на павичі й тримала спис. Вайшнаві народилася з руки Каумарі, вона сиділа на Ґаруді і стискала в руках раковину, диск, булаву, меч, лук і стріли. З неї вийшла Варахі верхи на Шеша-назі (змії), а з її серця з'явилася з гострими кігтями. З її стоп, своєю чергою, виникла Чамунда.

Символіка саптаматріки тісно пов'язана зі сакральним числом сім. У ведійські часи вважалося, що всесвіт складається зі семи світів, які мають сім охоронців. Колісницю сонячного бога Сур'ї також рухає упряжка зі семи коней. Число сім приймалося за основну одиницю виміру життя. Однак у «Вараха-пурані» говориться, що божественних матерів усього вісім і до них віднесено богиню . Так звуть енергію Шиви, що виникла з полум'я, яке вийшло з його рота. Далі в пурані стверджується, що матріки уособлюють вісім негативних ментальних якостей. Зокрема, Йоґешварі — пристрасть, Махешварі — гнів, Вайшнаві — жадібність, Брахмані — гординю, Каумарі — невігластво, Індрані — прискіпливість, Чамунда — брехливість.

Крім того, саптаматріка асоціюється з дружинами сімох ріші (саптаріші). У такому разі шість із них вважаються матір'ю Сканди і мають добрий характер. Однак «Магабгарата» містить історію про те, що богині-матріки (число їх невизначене) на місце народження Сканди послав Індра, щоб убити його. Але, коли вони побачили дитину, в них прокинулися материнські почуття, і вони попросили його прийняти їх як матерів. Подібні міфи відображають процес включення неарійських богинь до пантеону індуїзму та інтеграції аборигенних божеств, які стають захисниками дхарми.

Іконографія матрік

На зображеннях матріки мають схожі обличчя та тіла, але відрізняються їздовими тваринами. Вони сидять або стоять, часто в оточенні дітей, що є поруч із ними або сидять на колінах. Іноді поруч із матріками можна побачити зображення бога Ґанеші. Їздовою твариною Брахмані є лебідь, Махешварі — Нанді, Каумарі — павич, Вайшнаві — Ґаруда, Варахі — бик,  — слон і Чамунди — мертве тіло чи сова. Їх зображують із кількома руками, кількість яких варіюється від двох до дванадцяти. Деякі богині мають три-п'ять образів із різним набором атрибутів у руках. Як правило, в руках вони тримають ті ж самі атрибути, що й їхні чоловічі іпостасі. Вайшнаві тримає сударшану, , та . Індрані несе з собою громову стрілу Індри і т. д. Канонічні зображення семи матерів можна побачити в храмах Галагнатха, Раванапхаді та Вірупакші в , а також у печері № 14 комплексу Еллора.

Перші скульптурні зображення божественних матерів відносяться до ІІІ століття до нашої ери. Це поодинокі статуї, які зображають безіменну богиню. Надалі вони стають частиною пантеону індуїзму та інтегруються з популярними чоловічими божествами. На початку першого тисячоліття нашої ери матріки об'єднуються в груповий культ, представлений саптаматрікою або сімома богинями.

У період Гандхара (з I до V століття) відбулося становлення іконографічного образу матріки. Скульптори максимально намагалися наблизити зображення божественних матерів до людського образу. Їх вигляд демонструє естетичну зрілість та божественну чарівність. Вважають, що в період Гандхара матріки стали зображувати разом з Ґанешою.

На період Гуптів (з IV до VII століття) припадає «золота доба» скульптурного мистецтва. Зображення матрік досягає художнього розквіту. Їх відмінною рисою є кучеряве волосся, яке підкреслюють лінії одягу, що повторюють форму жіночого тіла. Обличчя матрік говорять про їхній безтурботний стан духу. У період Гуптів відбулися стилістичні зміни: жіночі обличчя стали овальнішими, тіла стрункішими, а драпування — прозорішими. Верхня повіка збільшилася, внаслідок чого великі очі стали подібними до лотосів. Обличчя стали чуттєвими завдяки повним губам.

У періоди Гурджара-Пратіхара і Чандела (з VIII по XII століття) скульптури матрік стали ще виразнішими. Пік мистецтва Чандела припав на 950-ті роки. Найкращі образи матрік представлено в храмах Деві Джагадамба (Devi Jagadamba) в Каджураго () на честь Парваті і там же Читрагупта Вамана (Chitragupta Vamana) на честь бога Сонця (). Хоча культ матрік сягає апогею, якість образотворчого мистецтва починає знижуватися. Художня глибина і виразність поступаються повноті релігійних атрибутів.Розвиток іконографії матрик+ Шива, що танцює, з матріками, Скандою та Ґанешею.Печерний храм в Айхолі, VI ст. Матріки в печерному храмі Еллори, VIII—X століття Саптаматріка, X ст.З колекції Музею мистецтв Сходу (Турин) Саптаматріка, XI ст. З колекції Музею мистецтв Сходу (Турин) Саптаматріка, Карнатака періоду Хойсала, XII—XIII століття. З колекції Художньої галереї Нового Південного УельсуУ період Чалук'я (з XI по XIII століття) образи матрік створювали майстри Гуджарату та західного Раджастхану. Божественні матері багато прикрашені: для періоду Чалук'я характерні дорогоцінні прикраси, широке намисто на шиї, священна нитка та сережки-диски для вух. У той же час матріки стали остаточно ототожнюватися з культом Шиви. Про це свідчить зображення саптаматріки в оточенні Шиви та Ґанеші у храмових печерах Еллори. Кожна матріка отримала власну їздову тварину (вахану).

У періоди Паллавів, Чола та Пандья (з VII по XIII століття) образи матрік опинилися під сильним південноіндійським впливом. Вони набули струнких форм і витягнутих рельєфних облич. Одягу майстри стали приділяти мінімальну увагу. Фокус переноситься на зовнішні прикраси: висока мукута (корона) збільшила висоту зображення, а широкі браслети акцентують увагу на ногах і руках.