Кінський хліб () — тип хліба, що виготовлявся та споживався у середньовічній Європі. У той час він вважався продуктом низької якості; його виготовляли із сезонної суміші бобових (наприклад, сухого лущеного гороху), висівок, а також інших непшеничних злаків, як-от овес і жито, та жолудів. Це був один із найдешевших видів хліба, доступних на ринку.

Як випливає з назви, він насамперед використовувався як кормова добавка для коней, оскільки був компактнішим і легшим для травлення, ніж об'ємні корми на кшталт сіна. Кінський хліб давали робочим коням для відновлення сил, а спеціальні рецепти розроблялися для скакових коней як частина їхньої підготовки.

Соціальне значення Під час облог або голоду дешевший кінський хліб міг підтримувати населення, а найбідніші верстви споживали його «навіть у часи достатку». Він міцно асоціювався з бідністю: який був найбільш трудомістким, а отже, дорогим хлібом, вважали кінський хліб та інші види хліба, такі як житній або ячмінний, непридатними для свого становища в суспільстві.

Законодавче регулювання Виробництво та продаж кінського хліба суворо контролювалися законом, особливо в Англії:

Статут про харчовиків та готельєрів (1389): забороняв власникам заїжджих дворів та готелів самостійно випікати кінський хліб для продажу. Це мали робити лише сертифіковані пекарі, а ціна мала бути «розумною» відповідно до ринкових цін на зерно. Statutes of the Realm Vol 2 (1377-1509) p. 83. Закон про кінський хліб (1540): дозволив власникам готелів у містах, де протягом семи років не було пекаря, дозволялося випікати кінський хліб на продаж, якщо ціна була розумною, «відповідно до ціни на сіре зерно, яка є зараз». Statutes of the Realm Vol 3 (1509-47) p. 856 Закон про кінський хліб (1623): надав мировим суддям право встановлювати штрафи за порушення правил випікання на власний розсуд. Statutes of the Realm Vol 4 part 2 (1586-1625) p. 476.

Порівняння з сучасністю У середньовіччі білий хліб був престижним через велику кількість праці, необхідної для очищення борошна. Це контрастує з сучасним сприйняттям цільнозернового хліба, який зараз вважається корисним продуктом преміум-класу або «дієтичною їжею». Частково це пояснюється тим, що сучасне борошно має вищий вміст клейковини, ніж середньовічне, що робить менш очищений хліб приємнішим на смак, ніж він був у Середні віки.

Див. також Хліб Грехема — інший історичний тип корисного хліба. Борошно Грехема Полента — історична їжа бідняків у північній Італії.

Примітки

Література

Зовнішні посилання For Centuries, English Bakers’ Biggest Customers Were Horses — стаття на Atlas Obscura (англ.)