Ілія Івич (, 17 лютого 1971, Зренянин) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — спортивний функціонер.
Виступав, зокрема, за «Црвену Звезду», з якою виграв чемпіонат та Кубкок Югославії, «Олімпіакос», у складі якого став триразовим чемпіоном Греції та володарем Кубка Греції, а також АЕК, вигравши у його складі ще один Кубок Греції. Крім того зіграв одну гру за національну збірну СР Югославії.
Клубна кар'єра
У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за команду «Пролетер» з рідного міста Зренянин, в якій провів три сезони, взявши участь у 92 матчах чемпіонату.
Протягом 1991—1994 років захищав кольори клубу «Црвена Звезда», забивши 26 голів у 92 іграх чемпіонату. У своєму першому сезоні з «Црвеною Звездою» він виграв чемпіонат СФР Югославії в сезоні 1991/92, а наступного року виграв Кубок СР Югославії з белградським клубом у 1993 році. Він також був у заявці команди, яка виграла Міжконтинентальний кубок 1991 року в Токіо, але там на поле не виходив.
У 1994 році Івич перейшов до грецького «Олімпіакоса» і відіграв за клуб з Пірея наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. За цей час додав до переліку своїх трофеїв три титули чемпіона Греції та один раз став володарем Кубка Греції, а також зіграв найкращий сезон «Олімпіакоса» в Лізі чемпіонів УЄФА 1998/99 років, дійшовши до чвертьфіналу, де греки програли «Ювентусу». Більшість часу, проведеного у складі «Олімпіакоса», був основним гравцем атакувальної ланки команди там був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,58 гола за гру першості і у сезоні 1997/98 років він став другим найкращим бомбардиром чемпіонату, забивши 26 голів. Загалом за «Олімпіакос» Ілія зіграв у 177 матчах, забивши загалом 100 голів (112 ігор і 64 голи у чемпіонаті, 13 матчів і 11 голів у Кубку Греції, 21 матч і 6 голів у єврокубках та 31 матчі і 19 голів у товариських іграх).
У 1999 році Івич приєднався до італійського клубу «Торіно», але протягом сезону 1999/00 не зміг забити жодного гола за 19 матчів у Серії А, тому 2000 року повернувся до Греції, де став виступати за «Аріс».
Завершив ігрову кар'єру у команді АЕК, за яку виступав протягом 2002—2004 років і додав до переліку своїх трофеїв ще один титул володаря Кубка Греції. Саме Івич забив переможний гол у фіналі проти «Олімпіакоса», але відмовився святкувати його через повагу до свого попереднього клубу.
Виступи за збірну У складі молодіжної збірної Югославії U-21 зіграв на молодіжному чемпіонаті Європи 1990 року, де став фіналістом.
2 вересня 1998 року провів свою єдину офіційну гру у складі національної збірної СР Югославії, замінивши Предрага Міятовича на 61-й хвилині в товариському матчі проти Швейцарії (1:1).
Кар'єра функціонера У червні 2004 року Івич обійняв посаду технічного директора «Аріса», де пробув майже три роки і протягом своєї кар'єри успішно підбирав гравців, незважаючи на невеликий бюджет. У лютому 2007 року він пішов з посади, поскаржившись на проблеми зі співпрацею з тодішнім тренером клубу Лоренцо Серра Феррером. Після цього у червні 2007 року став технічним директором «Олімпіакос», де працював до 7 травня 2008 року.
З вересня 2008 року був спортивним директором «Црвени Звезди», але пішов у відставку наприкінці сезону 2008/09 років через фінансові проблеми клубу.
27 серпня 2019 року став технічним директором АЕК, залишаючись на посаді до 23 грудня 2020 року.
Статистика виступів
Статистика виступів за збірну
Титули і досягнення Чемпіон Югославії (1): «Црвена Звезда»: 1991/92 Володар Кубка Югославії (1): «Црвена Звезда»: 1992/93 Чемпіон Греції (3): «Олімпіакос»: 1996/97, 1997/98, 1998/99 Володар Кубка Греції (2): «Олімпіакос»: 1998/99 АЕК: 2001/02 Володар Міжконтинентального кубка (1): «Црвена Звезда»: 1991
Особисте життя Його молодший брат, Владимир Івич, також був футболістом і грав за збірну Югославії.
З 2001 року він одружений з грецькою гімнасткою Елені Петрулакі, з якою має чотирьох доньок: Анна-Марія ( 16 січня 2005 року), близнючки Доротея та Міла ( 28 лютого 2007 року) та Іліана ( 1 липня 2010 року).
Примітки
Посилання