Наїля бінт аль-Фурафіса () — дружина третього халіфа Османа (r. 644—656). Передала багато хадисів, включаючи розповіді очевидців про вбивство Османа.
Життєпис Наїля бінт аль-Фурафіса народилася в християнській родині в Куфі, але була навернена до ісламу Аїшею. У 28 році гіджри (649 році н. е.) вона взяла шлюб із Усманом. У шлюбі народила дітей: Анбаса, Мар'ям аль-Сугра, Умм Абан ас-Сугра, Умм Халід, Арва, Умм аль-Банін.
Після смерті другого халіфа Умара її чоловік Усман був обраний халіфом і вступив на посаду 644 року. Наїля завжди підтримувала чоловіка у виконанні домашніх обов'язків.
Її чоловік правив халіфатом 12 років, його правління було мирним і процвітаючим, проте в останній рік його правління — 656 року, після зростання невдоволення, повстанці взяли в облогу Усмана в його будинку в Медині. Алі ібн Абу Таліб раніше врятував Усмана з подібної ситуації, пообіцявши розглянути скарги громадськості. Халіф, якому зараз було близько 80 років, відмовився від будь-якої допомоги, боячись кровопролиття в своє ім'я. Через 49 днів повстанці увірвалися з наміром убити Усмана. Наїля спробувала врятувати свого чоловіка, піднявши ліву руку, щоб зупинити падіння меча на нього, і їй відрубали пальці. Усман був убитий, коли читав Коран, нібито вірш (2:137): «І Аллах буде тобі достатній для захисту від них. Він — Чуючий, Знаючий».
Після того, як тіло Усмана пролежало в будинку три дні, Наїля звернулася до деяких його прихильників, щоб допомогти з його похованням, але відгукнулося лише близько десятка людей, включаючи Марвана, Зайда ібн Сабіта, Хуватіба ібн аль-Фараха, Джубайра ібн Мутіма, Абу Джахма ібн Гудайфи, Гакіма ібн Газама та Ніяра ібн Мукаррама. Тіло забрали в сутінках, і через блокаду не вдалося дістати саван. Тіло не омивали. Таким чином, Усмана несли до могили в тому ж одязі, який був на ньому в момент убивства. Через блокаду та напружену ситуацію, спричинену повстанцями, його тіло навіть не поховали на самому цвинтарі — лише за його межами. Ось чому його могила розташована далеко від могил інших сподвижників.
Наїля супроводжувала похорон з лампою, але, щоб зберегти таємницю, лампу довелося погасити. Наїлю супроводжували кілька жінок, зокрема дочка Усмана.Muhammad ibn Jarir al-Tabari. Tarikh al-Rasul wa'l-Muluk. Translated by Humphreys, R. S. (1990). Volume 15: The Crisis of the Early Caliphate. Albany: State University of New York Press.
Похоронну молитву провів Джабір ібн Мутаам, і тіло було опущено в могилу без особливих церемоній. Після поховання Наїля та Аїша хотіли виступити, але їм відмовили в цьому через можливу небезпеку з боку заколотників.The Encyclopaedia of World History: Ancient, Medieval, and Modern, Chronologically Arranged by Peter N. Stearns, William Leonard Langer
Вона залишилася вдовою і більше не вступала у шлюб. Муавія I двічі просив її руки (серед арабів того часу було прийнято одружуватися з вдовами). Першого разу вона відмовила йому усно, а вдруге, у відповідь на його лист, надіслала два свої передні зуби, які навмисно вибила на знак того, що вона більше не вродлива, і Муавії не варто знову просити її руки.
Сім'я Дітьми Наїлі від Усмана були: Мар'ям аль-Сугра, дружина Амра ібн аль-Валіда ібн Укби, а після смерті своєї єдиноутробної сестри Умм Амр бінт Усман побралася з Саїдом ібн аль-Асом; у них народився син на ім'я Саїд. Умм Галід бінт Усман, дружина Абдуллаха ібн Халіда ібн Асіда після того, як померла її сестра Умм Саїд бінт Усман (Умм Усман). Арва бінт Усман, дружина Галіда ібн аль-Валіда ібн Укбу.
Примітки