Рамковий закон — це законодавчий акт, обов'язковий для держав-членів, яким його адресовано, щодо результатів, що їх треба досягти, однак залишає національній владі цілковиту свободу вибирати форму та засоби досягнення цих результатів.
Приклади Рамковий кліматичний закон України (законопроєкт № 11310, ухвалений 8 жовтня 2024 року; Закон України “Про основні засади державної кліматичної політики”) — це базовий законодавчий акт, що визначає засади державної кліматичної політики для досягнення кліматичної нейтральності не пізніше 2050 року. Він передбачає інтеграцію кліматичних цілей у відновлення економіки, скорочення викидів парникових газів, створення системи моніторингу та виконання міжнародних зобов'язань, зокрема до Угоди про асоціацію з ЄС. У Європейському Союзі більшість директив фактично є рамковими законами, оскільки вони встановлюють обов'язкові цілі, але залишають державам-членам право самим обирати методи їх досягнення через національне законодавство.
Європейський кліматичний закон (Regulation (EU) 2021/1119) — основний рамковий акт, що юридично закріплює мету досягнення кліматичної нейтральності в ЄС до 2050 року та встановлює проміжну ціль щодо скорочення викидів на 55% до 2030 року. Водна рамкова директива (2000/60/EC) — встановлює загальні засади захисту внутрішніх поверхневих, перехідних, прибережних і підземних вод, зобов'язуючи країни забезпечити їх «добрий стан». Рамкова директива про безпеку та гігієну праці (89/391/EEC) — закладає базові принципи захисту працівників від нещасних випадків на роботі, на основі якої приймаються детальніші правила для конкретних галузей.
Примітки