Генсуровський (Генсюровський) Олекса (нар. 1896 - помер після 20.10.1961 року) - український військовик, старшина 3-ї пішої Запорозької бригади Армії УНР, значковий Богуно-Кармелюцького куреня Армії УНР (з 6.07.1919), начальник штабу 3-ї Запорозької бригади 1-ї Запорозької дивізії (22.10.1920 — 24.06.1921), військове звання — сотник Армії УНР, підполковник (на еміграції).
Був нагороджений ордена Залізного хреста (1920), Хреста Симона Петлюри і Воєнного хреста (20.10.1961).
Біографія Генсуровський Олекса закінчив 6 класів гімназії. Під час української революції приєднався до українського війська де займав різні військові посади старшина 3-ї пішої Запорозької бригади Армії УНР, значковий Богуно-Кармелюцького куреня Армії УНР (з 6.07.1919), начальник штабу 3-ї Запорозької бригади 1-ї Запорозької дивізії (22.10.1920 — 24.06.1921).
Після поразки у війні українська армія була змушена була відступити до Польщі, де Генсуровський Олекса був інтернований у таборі №10 м. Каліша. Надалі він подав заяву в УГА в Подєбрадах, але йому відмовили через відсутність середньої освіти. Станом на 30 червня 1924 р. йому було 28 років.
Подальша доля невідома.
Нагороди Лицар ордена Залізного хреста (1920), Хреста Симона Петлюри і Воєнного хреста (20.10.1961).
Див. також
Українська революція Український визвольний рух
Література
Коваль Р., Моренець В. “Подєбрадський полк” Армії УНР”. – Т. 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет” (2016, 2-ге видання). – С. 134 ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 879. - Арк. 1—4.
Примітки