Отто Пауль Ебергард Пельцер (нім. Otto Paul Eberhard Peltzer; 8 березня 1900 — 11 серпня 1970) — німецький бігун на середні дистанції, який встановлював світові рекорди у 20-х роках XX століття. У липні 1926 року в Лондоні Пельцер покращив давній рекорд Теда Мередіта на дистанції 800 м на 0,3 секунди до 1:51,6 хв. У вересні 1927 року у Парижі Пельцер встановив на дистанції 1000 м світовий рекорд 2:25,8 хв, а у вересні 1926 року в Берліні на дистанції 1500 м Пельцер побив світовий рекорд Пааво Нурмі (3:52,6 хв) і встановив новий — 3:51,0 хв. Пельцер був єдиним спортсменом, який одночасно встановив світові рекорди на 800 м та 1500 м, поки Себастьян Коу не повторив цей подвиг понад п'ятдесят років потому.

Життєпис Пельтцер народився в Еллернбрук-Драге в Гольштейні, був хворобливою дитиною, тому займався спортом та став успішним спортсменом, вигравши свій перший чемпіонат Німеччини у віці двадцяти двох років. Він розпочав навчання в університеті в Мюнхені в 1918 році, приєднавшись до клубу Мюнхен 1860, де його прозвали Otto der Seltsame (Отто Дивний). Продовжив навчання в Мюнхені, отримав докторський ступінь у 1925 році. У 1926 році він був одним із групи німецьких спортсменів, запрошених на чемпіонат ААА на стадіоні Стемфорд Бридж у Лондоні, де він виграв забіг на 800 метрів, перемігши британця Дугласа Лоу, який виграв цю дистанцію на Олімпійських іграх 1924 року, до участі в яких, як і в Іграх 1920 року, Німеччину не було допущено. У 1926 році в Берліні відбувся спеціально організований забіг на 1500 м між Пельцером, Пааво Нурмі зі Фінляндії, Едвіном Віде зі Швеції та Гербертом Бохером з Німеччини, який Пельцер переміг з новим світовим рекордомOtto the Strange — the Champion who defied the Nazis, The Observer Sport Monthly, July 2008 No 101.

Незадовго до Олімпійських ігор 1928 року в Амстердамі, у яких німецьким спортсменам знову дозволили брати участь, а Пельцера обрали керівником команди, отримав травму внаслідок нещасного випадку під час гри в гандбол. Хоча він достатньо відновився, щоб взяти участь у відбіркових змаганнях на 800 м, він не зміг кваліфікуватися до фіналу. У 1932 році він був капітаном команди, але через погану організацію німецька команда намагалася бігти у взутті з шипами по твердій олімпійській доріжці. Пельцер дійшов до фіналу, але не фінішувавOtto the Strange — the Champion who defied the Nazis, The Observer Sport Monthly, July 2008 No 101 .

Пельцера часто переслідували за його гомосексуальність. У 1933 році він вступив до нацистської партії та СС. Однак у червні 1935 року його засудили до 18 місяців ув'язнення за гомосексуальні злочини проти молодіHerzer, Manfred: Dr. Otto Peltzer — «Ein Pädophiler überlebt den Nazi-Terror,» у: Capri. Zeitschrift für schwule Geschichte, Nr. 27 (Грудень 1999), ст. 32–47. Його достроково звільнили за умови, що він припинить займатися спортом, але знову заарештували в 1937 році. Після перебування в Данії, Фінляндії (де він ночував на вулиці та захворів на бронхіт) та Швеції, він повернувся до Німеччини в 1941 році, отримавши запевнення, що звинувачення проти нього будуть зняті. Однак його заарештували та відправили до концентраційного табору Маутгаузен, де він залишався до звільнення табору 5 травня 1945 рокуRunning Cultures: Racing in Time and Space, author John Bale 2003 pp. 111—112.

Оскільки гомосексуальність залишалася кримінальним злочином у Німеччині 1950-х років, а Пельтцер мав конфлікт з Німецькою легкоатлетичною асоціацією (DLV) та , можливості Пельцера тренуватися в Німеччині були обмежені. У 1956 році отримав замовлення від німецької газети на репортаж про Літні Олімпійські ігри 1956 в Мельбурні. Після цих ігор безуспішно намагався влаштуватися на роботу в різні національні легкоатлетичні організації. Зрештою, виїхав до Індії, тренував на національному легкоатлетичному стадіоні в Нью-Делі та заснував Делійський олімпійський молодіжний клуб, який пізніше був перейменований на Меморіальний легкоатлетичний клуб Отто Пельцера на його честь.

Після серцевого нападу в 1967 році Пельцера вмовили повернутися до Німеччини для лікування в лікарні в Гольштейні. Після відвідування легкоатлетичних змагань в Ойтіні, Шлезвіг-Гольштейн, Пельцер знепритомнів і був знайдений мертвим на доріжці до автостоянки.

У 2000 році DLV заснувала медаль Отто Пельцера, яка вручається видатним спортсменам.

Примітки

Джерела

Фотографії доктора О. Пельцера під час бігу в Новій Зеландії, 1930 рік