Яблунковський інцидент — події в ніч з 25 на 26 серпня 1939 року в Польщі неподалік кордону зі Словаччиною, коли група агентів німецького Абверу напала на залізничну станцію в селищі Мости-у-Яблункова (Мости). Головною метою нападу було захоплення Яблунковського перевалу, де знаходився стратегічно важливий залізничний тунель задля подальшого користування ним німецькими збройними силами. Атака була відбита польською армією. Інцидент вважається першою операцією командос у Другій світовій війні.

Передумови Згідно з початковим наказом Адольфа Гітлера, вторгнення до Польщі було заплановане на 4:25 ранку 26 серпня 1939 року. Однак 25 серпня вторгнення відклали, оскільки того дня Гітлер дізнався, що Велика Британія підписала союзний договір з Польщею, в якому йшлося про військову підтримку у разі нападу.

Частина німецького плану вторгнення до Польщі, «Вайс», передбачала, що невеликі групи німецьких спецпідрозділів, вдягнені у цивільний одяг, перетнуть кордон з Польщею напередодні ввечері та захоплять ключові стратегічні пункти до світанку. Секретний батальйон Абверу, призначений для проведення цих операцій, отримав евфемістичну назву «Будівельна навчальна рота для спеціальних завдань №800». Група під командуванням лейтенанта Ганса-Альбрехта Герцнера отримала завдання підготувати шлях для 7-ї піхотної дивізії шляхом проникнення через кордон. Вони мали захопити залізничну станцію в Мостах, щоб запобігти знищенню польськими військами залізничного тунелю, який був частиною найкоротшого залізничного маршруту між Варшавою та Віднем.

Яблунковський перевал, що розділяє гірські хребти Моравсько-Сілезьких та Сілезьких Бескидів, є одним із найважливіших транспортних шляхів у Західних Карпатах. За підсумками Першої світової війни місцевість увійшла до складу Чехословаччини, але у жовтні 1938 року була анексована Польщею як частина Заолжя. Таким чином, під контролем Польщі опинилася частина ключової залізничної лінії Кошиці - Богумін, до якої входять, зокрема, залізничний тунель та станція в Яблункові. Німецьке командування розуміло, що невдача при захопленні лінії та тунелю серйозно вплине на логістику Вермахту на півдні Польщі.

Перебіг подій Завданням загону Абверу під командуванням Герцнера було захоплення залізничної станції в Мостах та стратегічного тунелю неподалік селища, аби запобігти його руйнуванню польськими військами. Йому було наказано зайняти Яблунковський перевал ще до початку фактичних бойових дій та вивести з ладу можливі польські системи підриву задля звільнення дороги для 7-ї піхотної дивізії, що дислокувалася неподалік.

Штаб Війська Польського також усвідомлював стратегічне значення тунелю, тому він був замінуваний ще в червні 1939 року. Тунель охороняли солдати місцевого посту Прикордонної служби в селі Сврчіновец та піхотного взводу 4-го Підгальського стрілецького полку. Влітку 1939 року щодня польські сапери вранці розміновували тунель для безпечного проїзду цивільних потягів, а ввечері знову заміновували.

Німецький загін із приблизно 70 (у деяких джерелах - 24) агентів, одягнених у цивільний одяг, вирушив із міста Чадця пізно ввечері 25 серпня. Вночі вони перетнули польсько-словацький кордон неподалік гори Велкі Полом і близько 4 години ранку 26 серпня досягли станції в Мостах, не знаючи, що Гітлер скасував свій першочерговий наказ і відклав напад на Польщу до 1 вересня. Загін зайняв позиції на пагорбі поблизу станції Мости та відкрив вогонь по будівлі станції. Під вогонь також потрапив сусідній будинок, де жив директор місцевої школи. Через кілька хвилин агенти захопили станцію та взяли в полон групу робітників, які прямували до Тржинецького металургійного заводу. Проте німецький підрозділ не знав, що в підвалі станції знаходилася військова система зв'язку. Телефоністці вдалося повідомити про атаку польські підрозділи, що охороняли тунель, і вони підняли тривогу. Польські прикордонники, озброєні кулеметами, зайняли позиції з обох кінців тунелю і створили спостережний пункт. Після цього відбулася хаотична перестрілка, після якої німецькі агенти зрозуміли, що операція провалилася, і відступили, розділившися в лісі неподалік селища. Деяким нападникам вдалося захопити локомотив і спробувати проникнути на ньому в тунель, цій спробі завадив місцевий загін поліції. Диверсійний підрозділ залишався під постійним вогнем, допоки близько полудня 26 серпня йому не вдалося перетнути кордон і повернутися до Словаччини, при цьому двох агентів було поранено.Canaris By Michael Mueller, Geoffrey Brooks, p. 155

Наслідки Після інциденту німецький генерал-майор Ойген Отт, командир 7-ї піхотної дивізії, яка на той момент перебувала неподалік Жиліни, вибачився перед польським генералом Юзефом Кустронем, командиром 21-ї гірсько-піхотної дивізії, що відповідала за охорону цієї частини кордону. Отт стверджував, що цю подію влаштувала група «божевільних» людей, які діяли на власний розсуд.

Тунель у Яблункові був підірваний полковником Вітольдом Піршелем 1 вересня 1939 року близько 6-ї ранку, через 75 хвилин після початку німецького вторгнення та лише за кілька хвилин до прибуття німецьких військ. Залізничне сполучення було частково відновлено у лютому 1940 року, а повністю – у 1941 році.

Після інциденту польський уряд зрозумів, що німецьке вторгнення неминуче, що змусило його почати прискорювати мобілізаційні зусилля. Повномасштабна мобілізація ще не була розпочата через побоювання спровокувати Німеччину та потенційно розгнівати Велику Британію та Францію. Польська авіація передислокувалася на другорядні аеродроми, а на основних авіабазах залишилися лише навчальні та неробочі літаки. Як наслідок, у перші дні вторгнення Люфтваффе бомбили переважно порожні аеродроми.

Див. також

Операція «Гіммлер» Гливицька провокація Бранденбург-800

Примітки