Микола Венедиктович Дземешкевич (, місто Орша, тепер Білорусь — , місто Ашхабад, тепер Ашгабат, Туркменістан) — туркменський радянський діяч, 1-й секретар Ашхабадського та Ташаузького обласних комітетів КП(б) Туркменії. Депутат Верховної ради Туркменської РСР 2-го скликання.
Життєпис Народився в родині залізничника. З одинадцятирічного віку працював робітником на залізничному транспорті в місті Ростові-на-Дону.
У 1917 році добровільно вступив до червоногвардійської робітничої дружини залізничників. З 1918 до 1922 року — червоноармієць залізничного загону, учасник громадянської війни в Росії.
Після демобілізації з армії з 1922 року працював у культурно-освітніх установах.
Член РКП(б) з 1925 року.
З 1928 до 1934 року — на відповідальних посадах у радянських органах Туркменської РСР.
У 1934—1941 роках — 1-й секретар Керкінського районного комітету КП(б) Туркменії; інструктор, заступник завідувача відділу, завідувач відділу ЦК КП(б) Туркменії.
У 1941—1943 роках — 1-й секретар Ашхабадського обласного комітету КП(б) Туркменії.
У 1943—1944 роках — секретар ЦК КП(б) Туркменії.
У 1944—1947 роках — 1-й секретар Ташаузького обласного комітету КП(б) Туркменії.
На 1948—1950 роки — голова Туркменської республіканської Ради професійних спілок.
До 1954 року — секретар партійної колегії ЦК КП Туркменії.
У 1954—1957 роках — заступник міністра промисловості продовольчих товарів Туркменської РСР.
З 1957 року — персональний пенсіонер у місті Ашхабаді.
Помер 12 лютого 1960 року після тривалої важкої хвороби в місті Ашхабаді.
Нагороди та відзнаки орден Леніна два ордени Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медалі
Примітки
Джерела Дземешкевич Николай Венедиктович газета «Совет Туркменистаны» (Ашхабад), 13.02.1960.