Політика Італії — це сукупність інституцій, процесів і механізмів ухвалення публічних рішень в Італії, що визначають взаємодію між основними гілками влади та політичними суб’єктами. Італія є парламентською республікою, форма правління якої закріплена Конституцією Італії та ґрунтується на принципах народного суверенітету, поділу влад і верховенства права.European Observatory on Health Systems and Policies. «Italy: Political Context».
Вища законодавча влада належить двопалатному парламенту, що складається з Палати депутатів та Сенату Республіки.Стаття 55 Конституції Італії Парламент здійснює законодавчу функцію, затверджує бюджет і контролює уряд.
Глава держави — Президент Республіки, обирається парламентом у спільному засіданні на сім років та виконує представницькі й конституційні функції, включно з призначенням прем’єр-міністра.https://www.senato.it/application/xmanager/projects/leg18/file/Costituzione_Ingl_secon_ediz.pdf
Виконавчу владу очолює Рада міністрів (уряд) на чолі з Прем’єр-міністром, який має підтримку парламентської більшості.
Політична система Італії характеризується багатопартійністю, широким спектром політичних сил, що беруть участь у формуванні коаліційних урядів, а також суттєвим впливом регіональних і місцевих органів самоврядування.
Конституція Італії
Основним законом Італії є Конституція, яка визначає основні принципи, права та обов'язки громадян і встановлює правову систему у державі.
Конституція Італійської Республіки () була ратифікована 22 грудня 1947 року Конституційною Асамблеєю Італії та набула чинності 1 січня 1948 року.«Costituzione della Repubblica Italiana» // «Gazzetta Ufficiale della Repubblica Italiana» N. 298, 27 dicembre 1947
Політична система Італії регулюється частиною ІІ Конституції «Устрій Республіки» ().
Парламент
Двопалатний Парламент Італії () складається з Палати депутатів та Сенату Республіки.
Палата депутатів і Сенат Республіки обираються на п'ять років. Термін повноважень кожної палати не може бути продовжений, окрім як за законом і лише у разі війни.Стаття 60 Конституції Італії
Палати збираються на сесії у перший робочий день лютого та жовтня. Кожна палата може бути скликана на позачергову сесію за ініціативою її Голови, Президента Республіки або однієї третини її членів. Коли одна палата збирається на позачергову сесію, інша також скликається на позачергову сесію.Стаття 62 Конституції Італії
Законодавчу функцію здійснюють колегіально обидві палати.
Палати щорічно затверджують поданий Урядом бюджет, а також звіт про його виконання.Стаття 81 Конституції Італії
Кожна з Палат може проводити розслідування з питань, які становлять громадський інтерес. З цією метою з числа членів Палати утворюється комісія, склад якої відображає кількісну пропорцію різних парламентських груп. Комісія з розслідування здійснює перевірки та контроль та має однакові повноваження і обмеження, що і судова влада.Стаття 82 Конституції Італії
Палата депутатів
Палата депутатів () обирається загальним і прямим голосуванням. Кількість депутатів становить 400, вісім з яких обираються у Закордонному виборчому окрузі. Депутатами мають право бути всі виборці, яким на день виборів виповнилося двадцять п'ять років. Розподіл місць між виборчими округами, за винятком кількості місць, відведених для Закордонного виборчого округу, визначається шляхом ділення кількості жителів Італії, як зазначено в останньому загальному переписі населення, на 392 та розподілу місць пропорційно до чисельності населення кожного виборчого округу.Стаття 56 Конституції Італії
Сенат Республіки
Сенат Республіки () обирається на регіональній основі, за винятком місць, відведених для заморського округу. Кількість обраних сенаторів становить 200, чотири з яких обираються від заморського округу. Кожен регіон чи автономна провінція не може мати менше трьох сенаторів (окрім Молізе - двох, та Валле-д'Аоста — одного сенатора). Розподіл місць між регіонами та автономними провінціями здійснюється пропорційно до їхньої чисельності населення, як зазначено в останньому загальному переписі населення.Стаття 57 Конституції Італії
Сенатори обираються загальним і прямим голосуванням. Виборці, які досягли сорока років, мають право бути сенаторами.Стаття 58 Конституції Італії
Колишній Президент Республіки є сенатором до кінця життя, якщо не піде у відставку. Президент Республіки може призначити громадян, які прославили країну видатними соціальними, науковими, мистецькими та літературними досягненнями, сенаторами довічно. Загальна кількість діючих сенаторів, призначених Президентом Республіки, за жодних обставин не може перевищувати п'яти.Стаття 59 Конституції Італії
Президент Республіки
Президент республіки () обирається на сім років. За тридцять днів до закінчення терміну голова Палати депутатів скликає спільне засідання Парламенту та регіональних делегатів для обрання нового Президента Республіки.Стаття 85 Конституції Італії
Президентом Республіки може бути обраний громадянин, який досяг п’ятдесятирічного віку і має громадянські та політичні права.Стаття 83 Конституції Італії
Президент Республіки є головою Держави та уособлює її національну єдність. Він може звертатися до Палат з посланнями; призначає вибори до Палат та визначає день їх першого засідання; дозволяє внесення на розгляд Палат урядових законопроектів; затверджує закони, видає декрети, що мають силу закону, і власні підзаконні акти; призначає народний референдум у випадках, передбачених Конституцією. У випадках передбачених законом, Президент призначає державних посадових осіб. Він акредитує і приймає дипломатичних представників, у разі необхідності ратифікує міжнародні договори за попереднім рішенням Палат.
Президент Республіки є командувачем Збройних Сил, очолює Верховну Раду оборони, утворену відповідно до закону, оголошує стан війни за попереднім рішенням Палат; головує у Вищій Раді магістратури; здійснює помилування та пом’якшення покарання; нагороджує почесними відзнаками Республіки.Стаття 87 Конституції Італії
Президент Республіки може, після консультації з їхніми головами, розпустити обидві Палати Парламенту або лише одну з них. Він не може здійснювати це повноваження протягом останніх шести місяців своїх повноважень, якщо ці місяці повністю або частково не збігаються з останніми шістьма місяцями повноважень Палат.Стаття 88 Конституції Італії
Законодавчий процес Законодавчу функцію здійснюють колегіально обидві палати парламенту.Стаття 70 Конституції Італії
Право законодавчої ініціативи належить Уряду, кожному члену обох Палат Парламенту, а також органам і установам, яким воно надано конституційним законом. Народ здійснює право законодавчої ініціативи шляхом внесення законопроекту щонайменше п'ятдесятьма тисячами виборців.Стаття 71 Конституції Італії
Розгляд законопроекту проводиться за наступною процедурою: Законопроект розглядається комісією Палати, а потім самою Палатою, яка затверджує його постатейно та остаточним голосуванням.Стаття 72 Конституції Італії Далі законопроект передається до другої Палати Парламенту, де він також проходить розгляд комисією та затвердження Палатою. Закон затверджує Президентом Республіки протягом одного місяця з моменту його затвердження Палатами. Закон публікується негайно після затвердження та набуває чинності на п'ятнадцятий день після його опублікування.Стаття 73 Конституції Італії
Президент Республіки, перш ніж затвердити закон, може, направивши вмотивоване послання Палатам, запросити нове обговорення. Якщо Палати знову схвалять закон, він має бути затверджений.Стаття 74 Конституції Італії
Референдуми Всенародний референдум призначається для вирішення питання про повне або часткове скасування закону на вимогу п'ятисот тисяч виборців або п'яти регіональних рад. Референдуми не допускаються щодо податкових та бюджетних законів, законів про амністію та помилування або щодо дозволу на ратифікацію міжнародних договорів. Пропозиція, що виноситься на референдум, вважається схваленою, якщо в голосуванні бере участь більшість осіб, які мають право голосу, і якщо досягнуто більшості дійсно поданих голосів.Стаття 75 Конституції Італії
Рада міністрів
Уряд Республіки Італія складається з Прем'єр-міністра та міністрів, які разом утворюють Раду міністрів (). Президент Республіки призначає Прем'єр-міністра та, за його пропозицією, міністрів.Стаття 92 Конституції Італії
Уряд повинен отримати довіру обох Палат. Кожна Палата висловлює або відкликає свою довіру шляхом поіменного голосування. Протягом десяти днів з моменту формування уряд постає перед обома Палатами для вотуму довіри. Резолюція про вотум недовіри має бути підписана щонайменше однією десятою частиною членів Палати.Стаття 94 Конституції Італії
Прем'єр-міністр керує загальною політикою уряду та несе за неї відповідальність. Він підтримує єдність політичного та адміністративного керівництва, сприяючи та координуючи діяльність міністрів. Міністри несуть колективну відповідальність за акти Ради міністрів та індивідуально за акти своїх міністерств. Закон передбачає організацію Президії Ради міністрів () та визначає кількість, обов'язки та організацію міністерств.Стаття 95 Конституції Італії
Примітки
Посилання Конституція Італії . Конституція Італії .