Август Герман Оссвальд, з 25 лютого 1905 року фон Оссвальд (; 24 вересня 1852, Вільгельмсдорф, Вюртемберзьке королівство — 28 листопада 1914, Шеппі, Франція) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Вюртемберзької армії.

Біографія 21 січня 1973 року вступив в 7-й піхотний полк №125 (з 20 березня 1888 року — піхотний полку «Імператор Фрідріх, король Прусський» (7-й Вюртемберзький) №125) в Штутгарті. 1 жовтня 1876 року відряджений ад'ютантом в районне командування ландверу в Горб-ам-Неккар. 1 жовтня 1878 року повернувся в свій полк, з 1 серпня 1881 року — батальйонний, з 1 лютого 1884 по 1 липня 1888 року — полковий ад'ютант, з 23 березня 1889 року — командир роти. З 21 грудня 1891 по 27 січня 1897 року — командир роти піхотного полку «Князь Леопольд фон Ангальт-Дессау» (1-й Магдебурзький) №26 в Магдебурзі, ісля чого продовжив службу в полку. 1 квітня 1897 року переведений в новостворений піхотний полк (10-й Вюртемберзький) №180 в Тюбінгені. З 24 травня 1898 року — командир батальйону 4-го піхотного полку №122 в Гайльбронні. З 22 березня 1903 року служив в штабі піхотного полку «Імператор Вільгельм, король Прусський» (2-й Вюртемберзький) №120 в Ульмі. З 10 квітня 1906 року — комнадир 4-го піхотного полку №122, з 18 червня 1908 року — піхотного полку «Великий герцог Фрідріх Баденський» (8-й Вюртемберзький) №126 в Старсбурзі, з 20 квітня 1910 року — 53-ї піхотної бригади (3-ї Королівської Вюртемберзької) в Ульмі. 21 березня 1913 року відправлений на пенсію.

Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року призваний на службі призначений командиром 53-ї піхотної бригади ландверу (Королівської Вюртемберзької). З цим великим підрозділом він брав участь у битві при Лонгві наприкінці місяця, а в середині вересня прикривав східний фланг 13-го (Королівського Вюртембергського) армійського корпусу під час відступу з Марни. Його бригада потім брала участь у окопній війні поблизу Вердена. Загинув у бою. Його поховали в блоці 1, могила 598, на військовому цвинтарі Шеппі.

Сім'я Його син Ервін (1882–1947) також обрав військову кар'єру. Він дослужився до звання генерала піхоти, а під час Другої світової війни був заступником командувача 5-го армійського корпусу та командувачем 5-го військового округу (Штутгарт).

Звання

Офіцер-аспірант (21 січня 1873) Фенріх портупеї (3 серпня 1873) Другий лейтенант (7 жовтня 1874) Перший лейтенант (2 серпня 1883) Гауптман без патенту (23 березня 1889; отримав патент 9 травня 1889) Майор (27 січня 1897) Оберстлейтенант (18 квітня 1903) Оберст (10 квітня 1906) Генерал-майор (20 квітня 1910) Генерал-лейтенант запасу (21 березня 1913)

Нагороди

Орден Червоного орла 4-го класу (23 січня 1897) Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест 1-го класу (24 лютого 1898) командорський хрест 2-го класу (10 листопада 1906) Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років; 24 лютого 1898) Столітня медаль (1 червня 1898) Орден Франца Йосифа, командорський хрест (Австро-Угорщина; 11 липня 1900) зірка до командорського хреста (10 листопада 1906) Орден Вюртемберзької корони лицарський хрест (25 лютого 1902) почесний хрест (25 лютого 1905) командорський хрест (25 лютого 1912) Орден Залізної Корони 2-го класу (Австро-Угорщина; 2 червня 1906) Орден Церінгенського лева, командорський хрест 2-го класу (16 липня 1908) Орден Корони (Пруссія) 2-го класу (13 вересня 1908) Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест (1 листопада 1914) Залізний хрест 2-го і 1-го класу (11 травня 1915, посмертно) — отримав 2 нагороди одночасно.

Примітки

Посилання

Оссвальд на сайті The Prussian Machine.