Вояджер-1 () — активний автоматичний роботизований космічний зонд, запущений NASA 5 вересня 1977 року для дослідження Сонячної системи та простору за її межами.
Загальний опис Вага «Вояджер-1» — 722 кг. Зонд перебуває в робочому стані, у межах розширеної місії його використовують для пошуку та дослідження меж Сонячної системи, включно з поясом Койпера і далі. Початковим завданням було дослідження Юпітера та Сатурна; це був перший зонд, який зробив детальні зображення супутників цих планет.
«Вояджер-1» є найвіддаленішим від Землі створеним людиною об'єктом, який віддаляється як від Землі, так і від Сонця на порівняно більшій швидкості, ніж будь-який інший зонд. Попри те що двійник «Вояджер-2» запущений на 16 днів раніше, «Вояджер-2» ніколи не наздожене «Вояджер-1». Зонд програми «Нью-Горайзонс», запущений до Плутона на більшій ніж обидва «Вояджери» швидкості, також не наздожене «Вояджер-1» або «Вояджер-2», оскільки «Вояджер-1» та «Вояджер-2» декілька разів застосували гравітаційне прискорення. Коли зонд «Нью-Горайзонс» досягне такої ж, як зараз у «Вояджера», відстані від Сонця, його швидкість буде приблизно 13 км/с, у порівнянні з 17 км/с у «Вояджера-1» та 16 км/с у «Вояджера-2».
Комп'ютерна система «Вояджера-1» складається з трьох основних блоків: системи управління польотом (CCS), системи збору наукової інформації (AACS) та системи радіозв'язкуВчені NASA відправили найстаріший комп'ютер у світі на відстань 25 мільярдів кілометрів від Землі. 07.08.2025, 5:55 pm.
Основними цілями «Вояджера-1» були планети Юпітер і Сатурн, їхні супутники та кільця. Після виконання програми дослідження цих планет місію зонда перенацілили на виявлення геліопаузи та виміри елементарних частинок у сонячному вітрі та міжзоряному просторі.
Обидва зонди «Вояджер» надовго перевершили початкові очікування терміну використання. Кожен зонд отримує електричну енергію від трьох радіоізотопних термоелектричних генераторів, котрі, як очікується, вироблятимуть достатньо електричної енергії для зв'язку із Землею до 2025 року.
Хід місії
Станом на 22 вересня 2017 року, «Вояджер-1» перебував на відстані приблизно 140 а.о. (20,94 млрд км) від Сонця й увійшов до зони кордону між Сонячною системою та зовнішнім космосом — величезного простору, у якому вплив Сонця поступається впливу інших тіл у Галактиці.
Поточне завдання полягає в дослідженні геліопаузи, відомої межі нашої зоряної системи. «Вояджер-1» залишився в робочому стані після виходу за межі геліопаузи (ставши першим зробленим людиною об'єктом, що вийшов за межі нашої зоряної системи). Науковці отримали результати перших безпосередніх вимірів умов у міжзоряному просторі, що може надати підказки до питань виникнення та природи Всесвіту. На цій відстані сигнали від «Вояджера-1» досягають центру керування Лабораторії реактивного руху (JPL) за майже 19,5 год.
Станом на 19 січня 2012 року, сигнал від «Вояджера-1» становив 10−16 Вт і надходив до Землі за 16 год. 38 хв.Инженеры продлили жизнь станции Voyager до 2025 года — membrana.ru
«Вояджер-1» рухається за гіперболічною траєкторією та досягнув третьої космічної швидкості. Це означає, що його орбіта не повернеться до Сонячної системи. Як і «Піонер-10», «Піонер-11», «Вояджер-2» та «Нью-Горайзонс», «Вояджер-1» є міжзоряним зондом.
Станом на 14 липня 2022 року «Вояджер-1» досяг відстані 23,381 млрд км (14,528 млрд миль; 156,29 а.о.) від Землі та 23,483 млрд км (14,592 млрд миль; 156,97 а.о.) від Сонця.Mission Status на 2022-07-14
Вихід за межі геліосфери 14 червня 2012 року апарат вийшов на кордон зоряного простору Сонця. Прилади автоматичної станції зафіксували різке зростання рівня галактичних космічних променів — високоенергетичних заряджених частинок міжзоряного походження та різке зниження кількості заряджених частинок, що виходять від СонцяЗонд «Вояджер» вышел на границу межзвездного пространства .
25 серпня 2012 року, коли «Вояджер-1» перебував на відстані 122 а. о. від Сонця, його прилади зареєстрували значне зростання кількості іонів високих енергій і обвальне зниження кількості іонів низьких енергій. Однак для незалежного підтвердження були потрібні дані про напруженість магнітного поля і про щільність плазми в області польоту КА. Їх вдалося отримати 9 квітня 2013 року, під час сонячного спалаху, коли прилад для вимірювання плазмових хвиль PWS вловив коливання плазми з частотою 2,6 кГц, яка відповідала щільності електронної плазми 0,08/см3. Зростання цього параметра у 40 разів порівняно з попереднім значенням визнали достатнім підтвердженням серпневих даних про концентрації іонів. Додаткова обробка результатів вимірювань за листопад і жовтень 2012 року дала змогу виявити аналогічні коливання та остаточно підтвердити висновок про досягнення «Вояджером-1» кордону геліосфери.
12 вересня 2013 року агенція NASA офіційно підтвердила, що на основі даних, отриманих за серпень 2013 року, можна стверджувати, що «Вояджер-1» став першим в історії людства космічним апаратом, який покинув геліосферу і вийшов у міжзоряний простір. Вплив геліосфери хоча й ослабнув, але все ж зберігаєтьсяNASA Spacecraft Embarks on Historic Journey Into Interstellar Space — Сайт NASA.
Після підтвердження інформації NASA про вихід «Вояджера-1» за межі геліосфери, значна кількість ЗМІ помилково оголосила про вихід апарата також за межі Сонячної системи, що насправді може статися лише через 30 тисяч років. Річ у тому, що Сонячна система — це сфера в космічному просторі, де гравітація Сонця домінує над гравітацією будь-якої іншої зорі, а геліосфера — це набагато менша сфера всередині Сонячної системи, де сонячний вітер переважає над випромінюванням будь-якого іншого космічного об'єкта. «Вояджер-1» нині подолав лише 1/7 від відстані до орбіти карликової планети Седна, до якої ще близько 250 років подорожі. Основна ж частина хмари Оорта, яка є джерелом комет у Сонячній системі, взагалі розташовується на відстані 1—2 світлових роки від Сонця (10—20 трлн км)«Вояджер-1» в очередной раз не покинул Солнечную систему .
3 грудня 2017 року NASA вдалося запустити двигуни космічного апарата, які востаннє запускали в 1980 році. Двигуни використовуватимуть для коригування орієнтації апарата, щоб його антени були спрямовані на Землю. Сигнал до космічного апарата йшов 19 год. 35 хв.
Вихід за межі Сонячної системи Станом на початок травня 2022 року, «Вояджер-1» покинув межі Геліосфери й перебуває в міжзоряному просторі на відстані 23,3 млрд км від Землі. Сигнал із Землі до апарата прямує 20 год. 33 хв, і стільки ж часу потрібно, щоб отримати відповідь. Космічний апарат, попри те, що перебуває в космічному польоті 45 років, і далі надсилає наукові дані та працює у звичайному режимі. Проте, згідно з повідомленням у Space, у нього спостерігаються проблеми з системними даними. Показання системи артикуляції та контролю положення Attitude Articulation and Control System (AACS), яка підтримує правильну орієнтацію в просторі та допомагає підтримувати зв'язок із Землею, не показують того, що насправді відбувається з апаратом. Усе вказує на те, що система AACS все ще працює, але дані телеметрії, які повертає система, хибні. Вченим команди, що супроводжують місію, здається, що «Вояджер-1» заплутався у визначенні свого розташування. Проте він не перейшов у безпечний режим роботи й не подав сигнал тривоги на Землю та й далі подає сигнали у звичайному режиміКосмічний апарат NASA «Вояджер-1» надсилає дивні сигнали з космосу: що відбувається. 19.05.2022, 10:04.
15 листопада 2026 року «Вояджер-1» досягне відстані близько 25,9 млрд км від Землі. Це означатиме, що радіосигналу, який рухається зі швидкістю світла, знадобиться рівно доба, щоб дістатися апарата. Досягнення межі одного світлового дня означає, що будь-яка команда із Землі та підтвердження її виконання потребуватимуть приблизно 48 год.In November 2026, NASA's Voyager 1 spacecraft will cross a milestone no human-made object has ever reached — the point at which a radio signal traveling at the speed of light takes a full 24 hours to arrive — meaning the engineers on Earth who say "good morning, Voyager" on a Monday will not hear its response until Wednesday, in a probe still operating roughly 49 years after it launched from Cape Canaveral in 1977. // By Space Daily Editorial Team · Editorial process. Published June 17, 2026Радіосигнал йтиме рівно добу: «Вояджер-1» у листопаді 2026 року встановить небачений рекорд у космосі. // Автор: Юлія Шкурат. 18.06.2026, 19:20.
Заходи з метою продовження місії 25 лютого 2025 року інженери NASA вимкнули підсистему космічних променів «Вояджера-1», що складалася з трьох телескопів, які вивчали космічні промені, їхню енергію та потік. Як повідомляється, кожен з «Вояджерів» стартував із Землі з 10 науковими приладами на борту, проте станом на початок 2025 року, на кожному з них, працездатними залишилося по три прилади. Вжиті заходи з енергозбереження дозволять космічному зонду «Вояджер-1», який перебуває поза межами Сонячної системи, працювати до 2030-х років, хоча й з обмеженими можливостямиNASA починає вимикати інструменти Вояджерів, щоб продовжити місію. 09.03.2025, 08:30.
Наприкінці серпня 2025 року у свіжому звіті NASA повідомило, що «Вояджер-1» і далі надсилає унікальні дані з космосуBig NASA news: Voyager 1 starts exhibiting unusual behavior — it hasn't done this since the ’80s. // August 21, 2025Вчені NASA довели, що місія Voyager 1 продовжує надсилати унікальні дані з космосу. 29.08.2025, 5:44 pm.
17 квітня 2026 року, інженери Лабораторії реактивного руху NASA (JPL) здійснили складну операцію з відключення одного з ключових сенсорів «Вояджер-1» – інструмента для дослідження заряджених частинок низької енергії (LECP). Захід було виконано з метою запобігання раптовому вимкненню систем через критичний дефіцит енергії на космічному зондіVoyager 1 втратив черговий інструмент, щоб мати шанс на продовження місії: що вимкнули цього разу. // Автор: Олександр Гайдамашко. 21.04.2026, 13:04.
Збої в роботі 20 жовтня 2023 року на борти «Вояджера-1» та «Вояджера-2» передано оновлення програмного забезпечення (ПЗ), яке розробила Лабораторія реактивного руху NASA. Джерело проблеми відстежили в системі збору наукової інформації (AACS), яка відповідає за підтримання вирівнювання антени зонда щодо Землі. Хоча апаратне забезпечення AACS залишалося неушкодженим і працювало, воно незрозумілим чином спрямовувало свої телеметричні дані через бортовий комп'ютер, який не працював, що призводило до спотворення переданих даних. Очікується, що оновлення ПЗ вирішить проблему з пошкодженими данимиNASA хакнула власний апарат «Вояджер» з відстані 19 мільярдів кілометрів. // Автор: Михайло Года. 24.10.2023, 15:34.
13 грудня 2023 року, за повідомленням NASA, в роботі космічного зонда «Вояджера-1» стався черговий збій. А саме, система польотних даних «Вояджера-1» Flight Data System (FDS), яка збирає бортову інженерну інформацію і дані від наукових інструментів космічного апарата, перестала належним чином зв'язуватися з телекомунікаційним блоком зонду (TMU). Проте апарат все ще може приймати команди із ЗемліNASA's Voyager 1 probe in interstellar space can't phone home (again) due to glitch. // By Josh Dinner published December 13, 2023Безглузда комбінація з одиниць і нулів: «Вояджер-1» почав слати дивні повідомлення. // Автор: Ксенія Коваленко. 13.12.2023, 09:37, а NASA продовжує спроби розв'язати існуючу проблемуNASA намагається відновити працездатність космічного зонда «Вояджер-1». 07.02.2024.
15 лютого 2024 року видання Live Science повідомило, що космічний зонд «Вояджер-1» має проблему з системою зв'язку, і команда управління польотом побоюється, що більше ніколи не зможе відновити контакт з нимNASA's Voyager 1 probe hasn't 'spoken' in 3 months and needs a 'miracle' to save it. // By Joanna Thompson published February 15, 2024NASA більше не отримує сигналів від зонда «Вояджер-1», який покинув Сонячну систему. // Автор: Богдан Скаврон. 15.02.2024, 17:26.