Раймон Керузоре (, 17 червня 1949, Шатонеф-дю-Фау) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. У 2014 році його було названо найкращим бретонським футболістом усіх часів за версією France FootballOlivier Bossard, Éric Champel, Jean-Marie Lanoë et Patrick Urbini, « Le top 50 des joueurs bretons », France Football, no 3550, 29 avril 2014, p. 28-33 (ISSN 0015-9557).
Виступав, зокрема, за клуб «Ренн», з яким став володарем Кубка та Суперкубка Франції. У 2016 році Ouest-France поставив його на шосте місце серед найкращих гравців в історії клубу «Ренн». Також виступав за національну збірну Франції.
Клубна кар'єра
У дорослому футболі дебютував 1966 року виступами за команду «Кемпер Корнуей», в якій провів один сезон. Своєю грою за останню команду знову привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ренн», до складу якого повернувся 1967 року і перші роки грав за резервну команду. 26 червня 1969 року Керузоре зіграв свій дебютний матч у Дивізіоні 1 за першу команду «Ренну» проти «Меца» (3:0). У 1971 році він виграв Кубок Франції з «Ренном», перемігши «Ліон» з рахунком 1:0. У наступному сезоні він зіграв два матчі в Кубку володарів кубків Європи проти «Рейнджерса» (1:1, 0:1).Всього відіграв за команду з Ренна п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Також з командою він став володарем Суперкубка Франції у 1971 році, але у тому матчі участі не брав.
1973 року Раймон перейшов у «Марсель» за рекордну суму в 750 000 франків, але у новій команді закріпитись не зумів, тому наступного року повернувся у «Ренн», де провів сезон 1974/75.
У 1975 році він приєднався до «Лаваля» під час одного з найуспішніших періодів клубу в історії, коли він вийшов до першого дивізіону Франції у першому ж сезоні. Потім клуб став повністю професійним і, всупереч очікуванням, зберігав свій статус у вищому дивізіоні ще довго після його відходу в 1979 році.
З 1979 по 1981 рік він грав за «Брест», який щойно перейшов до Дивізіону 1. Команда посіла останнє місце в лізі у сезоні 1979/80. Незважаючи на виліт, Раймон Керузоре залишився в клубі. Однак через серйозну травму гомілковостопного суглоба він пропустив значну частину сезону, і він не зробив великого внеску в підвищення клубу назад до першого дивізіону.
Завершив ігрову кар'єру у команді другого дивізіону «Генгам», у якій протягом 1981—1984 років був граючим тренером.
Виступи за збірну Виступав за студентську збірну, , , а також за збірну Франції до 23 років.
17 листопада 1976 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Франції у відбірковому матчі до чемпіонату світу проти Ірландії (2:0). Свій другий і останній матч за збірну провів у товариській грі Ірану 11 травня 1978 року.
Кар'єра тренера Раймон Керузоре залишався в «Генгамі» протягом 5 сезонів, спочатку як граючий тренер, а потім як головний тренер з 1984 року.
У сезоні 1986/87 тренував «Брест», де тренував Поля Ле Гуена, після чого 1987 року став головним тренером команди «Ренн», тренував команду з Ренна чотири роки.
Згодом протягом 1992—1993 років очолював тренерський штаб клубу «Тур», який тоді грав у другому дивізіоні. Після одного сезону він був змушений піти через банкрутство клубу.
Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Кемпер Корнуей» з третього дивізіону, головним тренером команди якого Раймон Керузоре був з 1994 по 1997 рік.
Статистика виступів
Статистика виступів за збірну
Титули і досягнення Володар Кубка Франції (1): «Ренн»: 1970/71 Володар Суперкубка Франції (1): «Ренн»: 1971
Особисте життя Він батько Валері Керузоре, акторки та дружини актора Чекі Каріо.
Примітки
Посилання