Сино-тибетські народи — народи, об'єднані спорідненістю мов, що становлять сино-тибетську сім'ю, або, як її називали раніше, тибето-китайську. У ній виокремлюється дуже велика гілка тибето-бірманських мов, яка, своєю чергою, складається ще з кількох груп, група мяо-яо та дві самостійні мови — дунганська і китайська. Остання має низку варіантів і діалектів та перевершує за кількістю носіїв усі мови світу.
Не завжди сино-тибетські народи пов'язані генетичною спорідненістю: іноді певний етнос запозичує чужу мову, проте історичні й територіальні зв'язки між такими народами є обов'язковими.
Сино-тибетські народи проживають переважно на території Китаю, де становлять більшість населення. Сама назва відображає їхнє розташування: Китай (сино- тут — від латинської назви Китаю) і Тибет. До сино-тибетських народів належить більшість населення М'янми та Бутану. Значні групи також мешкають у Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Непалі та Індії.
Історія Формування сино-тибетських народів пов'язують із давніми міграційними процесами в Східній та Південно-Східній Азії. За даними лінгвістики та археології, прабатьківщина носіїв сино-тибетських мов, імовірно, розташовувалася в басейнах річок Хуанхе та Янцзи. Саме звідси впродовж кількох тисячоліть відбувалося розселення окремих груп у напрямках Гімалаїв, Південно-Західного Китаю, Індокитайю та Гімалайського регіону.
У II—I тис. до н. е. на території Китаю сформувалися ранні державні утворення, пов'язані з носіями китайської мови, що відіграли ключову роль у політичному й культурному розвитку регіону. Водночас інші сино-тибетські народи, зокрема носії тибето-бірманських мов, поступово заселяли гірські та передгірські райони Тибету, Гімалаїв і Південно-Східної Азії.
У середні віки значного впливу на історичний розвиток сино-тибетських народів набули такі чинники, як поширення буддизму, формування тибетських державних утворень та активні контакти з народами Центральної й Південної Азії. У південних регіонах відбувалося тривале взаємодіяння з народами тай-кадайської та австроазійської мовних сімей.
У новий та новітній час історія сино-тибетських народів тісно пов'язана з китайськими імперіями, колоніальною експансією європейських держав у Південно-Східній Азії, а також із формуванням сучасних національних держав, зокрема КНР, М'янми, Непалу та Індії.